Урок у першому класі. Вчителька:
– Осінь, опало листя, трава пригнулась до землі. Діти, кому найважче зараз ховатися?
Вовочка:
– Даішникам!
Мужик обкурився, стоїть перед дзеркалом:
Мужик обкурився, стоїть перед дзеркалом:
– Тут я і там я, тут я і там я … Дзвінок у двері:
– Хто там?
– Я!
– Хуясе! І там я!
Приходить хлопчик додому
Приходить хлопчик додому. Накурений в смерть. Думає: “Як би не попастися на очі батькам, піду но я в вітальню”. Відкриває двері.
Там сидить батько. Хлопчик тут же закриває двері і думає-що дальше робити. Вирішив піти на кухню. Тільки відкриває двері-як глядить: там батько сидить.
У паніці він зачинив двері і вирішує піти до себе в спальню. У спальні так само виявився батько.
– Синку, якщо ти ще раз відкриєш двері в туалет, я тобі по вухам надаю!
Сидить хлопчик на травичці грає в машинку
Сидить хлопчик на травичці грає в машинку. Як раптом у машинки колеса відвалилися. Хлопчик сидить плаче. Повз проходив наркоман, почув плач хлопчика, підійшов і запитав:
-Ти чо плачеш?
-Я колеса втратив!
-Ну ходімо зі мною, я тобі свої дам
-Ні, мені мама сказала на травичці сидіти!
-Блін, мені б таку маму
Їжачок по травичці біжить
Їжачок по травичці біжить і регоче,
Їжачку травичка піпіську лоскоче!
Скінчилася травичка – гравій пішов.
Їжачок додому без піпіськи пішов…
Погано виглядаєш
“Погано виглядаєш” – це коли до тебе приходить смерть і, побачивши тебе, судорожно починає косити траву.
Чорнобиль
А в Чорнобилі зараз розпал весни!
Травичка синіє, пташки гавкають…
Їде кортеж по Інститутській
Їде кортеж по Інститутській. Бачить Янукович що пенсіонери ходять по парку і їдять траву. Зупинив Янукович авто ,підходить до пенсіонерів, тай питає – “Чому ви їсте траву?”
Пенсія така мала, що не вистачає на їжу-прийшла весна, приходиться їсти траву-відповідають пенсіонери.
Не витримав Янукович, дістав з кишені гроші і сказав: “Даю вам гроші на метро, їдьте на зупинку “Червоний хутір” там трава набагато екологічно чистіша.”
Карпатська полонина
На карпатську полонину з лісу виходять двоє “турістов”:
– Сматрі, гуцул косіт траву, пайдьом, спросім дарогу.
– Тіха ти, сматрі: вон єво сумка под кустом, падкрєпімса, пака он нє відіт.
Швидко з’їли хліб, сало, випили молоко, осміліли:
– Уходім втіхаря?
– Он нє відєл, пайдьом папрікаливаємса с дурака.
– Ей, дєд, што дєлаєш?
– І вам доброго здоровя, хлопці! Поки погода треба траву косити.
– А вот єслі би тєбє жена молока нє дала, ти б касіл?
– Хлопці поки погода – тра косити, води з джерела попив би та й косив!
– А єслі хлєба нє дала би?
– Он малина, чорниці, якось би перекусив. Кажу ж : є погода – тре косити!
– А єслі сала нє дала би?
– Ото вже нє, не косив би: сонце пече так, що піт тече по плечах, аж донизу, і так в задниці пече, що не лиш косити – ходити не можеш, поки салом не помащу.
– *лять! Я тєбє гаваріл ГАВНО, а ти “гарчіца, гарчіца”!
© Ярослав
Зустрічаються два олігархи
Зустрічаються два олігархи:
– Слухай, я такого слона купив. Просто пі$дец.
– Слона? На фіга?
– Та ти послухай. Він траву косить у мене навколо будинку. Кожен ранок. Дітей у школу відвозить. Привозить назад потім. Уроки з ними робить, прикинь? Ну сніданок, само собою, готує. Вночі будинок охороняє.
– Та не може бути!
– Та кажу тобі! Такий ось слон.
– Слон?
– Слон.
Пауза
– Слухай, продай?
– Та ти чого! Такого слона?
– Ну…
– Нуууу. Ну не знаю. Ну 6 мільйонів.
– Ти офігів? 4
– Ти офігів, 5.
– Гаразд, п’ять.
Домовилися.
Проходить тиждень.
– Чуєш, щось я не зрозумію, що із слоном.
– А що з ним не те?
– Та він дивний якийсь. Весь газончик мені потоптав, вночі кричить, будиночок для
гостей роз£бал, а сьогодні почав великий будинок %уярити.
Пауза
– Ти це… Ти даремно слона лаєш.
– Чому?
– Не продаси.