Якось у дитячому садку

У дитячому саду.
– Який милий малюк! Хлопчику, як тебе звуть? Петрик? Петрику. Які пухкі щічки! Скільки тобі років? Петрику, а кого ти більше любиш – татуся або маму? А з дівчаток кого ти більше любиш – Катрусю або Марусю?
– Тітонька, не дихайте, будь ласка, мені в обличчя перегаром. Мені 5 років. Я однаково люблю тата і маму. Ще я люблю іграшки і цукерки. Дівчаток я любитиму, коли виросту. Хоча останнє, після знайомства з Вами, вже не факт.

Батько

Дружина поїхала у відрядження. Чоловік будить дитину і веде в садок. Прийшли в один, а їм кажуть: “Це не наша дитина!” Прийшли в інший – та ж історія. Сідають в автобус, їдуть. Дитина каже:
– Тату, ще один садок, і я спізнюся до школи…

Напевно, по деревах лазити добре.

Вовочка в дитячому садку уважно дивиться на манікюр виховательки і каже:
– Ольго Олександрівно, у вас такі нігті довгі.
– Так. Подобаються?
– Подобаються. Напевно, по деревах лазити добре.

Тиха година в дитячому садку

Тиха година в дитячому садку. Лідер середньої групи знайомиться з новеньким:
– Цуєс, тебе як звати?
– Ваня.
– А скільки тобі локів?
– Напевно цотили.
– А до зінок тягне?
– Не-а.
– Знацить не цотили, а тли!