Є “жайворонки”. Вони люблять рано вставати. Є “сови”. Вони люблять пізно лягати. А є “дятли”. Вони совам вранці заважають спати, а
жайворонкам заважають лягти вчасно!!!
Є “жайворонки”. Вони люблять рано вставати. Є “сови”. Вони люблять пізно лягати. А є “дятли”. Вони совам вранці заважають спати, а
жайворонкам заважають лягти вчасно!!!
– Гей, сонько, вставай!
– Настя, ну дай ще поспати …
– Я не Настя. Я її чоловік.
У дитинстві батьки часто говорили мені, що мужикам тільки одне і потрібно, і щоб я була дуже обережною.
Ну ось мені вже 30 і з’ясовується, що мужикам потрібно тільки поспати, подивитися ютуб і поїсти, а «тільки одне» треба чисто мені.
У дитинстві, коли мої батьки погано себе вели і перевищували свої повноваження, я їм за це погано їв і погано спав.
Холодно стало спати.
У роздумах, чи то купити другу ковдру, чи то заміж пора.
Мужик звичайно обійме, але ковдра зате не дратує.
Доводиться засинати коли спати не хочеш, щоб встати коли не хочеш, щоб встигнути туди, де бути не хочеш.Класна штука життя.
Мій чоловік – герой!!!
Він дві війни пройшов!
Потім втомився, вимкнув комп’ютер і ліг спати.
Заблукав мужик взимку в лісі. Йде і репетує:
– Допоможіть, врятуйте, аууууууу…
Відчуває, хтось його за плече чіпає. Повертається, ведмідь з барлоги виліз:
– Чо спати не даєш?
– Так заблукав я…
– А кричиш чого?
– Так може, хто почує…
– Hу, я почув, легше стало?…
Поселилась жіночка в готель, приготувалась до сну, тільки лягла, очі закрила – аж тут хропіння з сусіднього номеру.
І подушкою накрилась, і музику вмикнула – все одно хропе.
Вона давай гатити у стіну – але все марно. Вранці стукає в сусідній номер і каже сусідові:
– Та чи Вам позакладало?! Чи Ви не чули як я Вам стукала цілу ніч у стіну?
– Та жіночко, певно, що чув! Але вибачайте, що не прийшов, добряче втомився.
– Я найщасливіша людина на світі!
– Закохалася?
– Виспалася!