Заслали якось американці свого найхитрішого шпигуна в Україну. Іде він по українському полю замаскований далі нікуди – вишита сорочка, червоні шаровари тощо, аж бачить старенький дідусь пшеницю жне. Шпигун йому вилитою українською:
– Добридень, дідусю!!!
Дідусь підводить голову і каже у відповідь:
– Здоровенький був, американський шпійоне!
“Ну все. Капець мені!” – думає шпигун – “Викрили. Повертаюсь в Америку на допрацювання.”
…Пройшло три роки.
Знову іде наш знайомий шпигун по знайомому полю і зустрічає знайомого дідуся…
….і з ним трапляється знайома нам історія…
Шпигун В ШОЦІ !!!… Знову Америка, знову допрацювання.
…Пройшло 10 років.
Знову поле, знову зустріч з дідусем. Знову вилитою українською шпигун каже: “Добридень дідусю!”, не менш вилитою чує у відповідь: “Здоровенький був, американський шпійоне!” Після чого шпигун офігівшим голосом питає:
– Дідусю, та який же я американський шпійон, коли я бравий УКРАЇНСЬКИЙ хлопець???
Дідусь у відповідь:
– Та який же ти бравий УКРАЇНСЬКИЙ хлопець, коли ти НЕГЕР ГУБАТИЙ!!!
