Якось Вовочка запитує маму:
– Мам, а як я на світ з’явився?
– Ну, синку, взяли ми з татом склянку. Він плюнув, я плюнула, поставили на віконце, а на ранок ти з’явився.
На наступний день в школі:
– Тань, плюнь у склянку.
– Та ти що, Вовочка?
– Ну плюнь.
– Тьху.
Вовочка теж плюнув і поставив склянку на вікно у своїй кімнаті.
Вночі в стакан впав тарган. Вранці Вовочка зі склянкою підходить до матері:
– Мам, роздави онука – на сина рука не піднімається.
