В одеському автобусі їде жінка і розмовляє по телефону:
– … І ти уявляєш, Софочко, заходжу я в нашу спальню, а він з сусідкою Надькою там перекидається на нашому ліжку, ну я навшпиньки прокралася на кухню, взяла…. Ой, Софочко, моя зупинка, я в шостій з роботи вертатимуся і дорозкажу.
Шоста вечора. Та ж жінка сідає в автобус, а в автобусі все ті ж пасажири сидять, тут заскакує якийсь захеканий хлопець, ледве переводить дух:
– Я не спізнився?
Дивиться на жінку і каже:
– Чого витріщилась? Дзвони Софочці!
