Вчителька:
– Діти, сьогодні ми вивчатимемо відмінки дієслів. Провідмінюємо
дієслово “співати”. Вовочка, припустимо, якщо ти співаєш, то як ти скажеш?
– Я співаю.
– Правильно. А якщо співає твоя сестричка, то як ти скажеш?
– Замовкни, падла!
Діти з вчителькою знялися на фотку
Діти з вчителькою знялися на фотку. Вчителька переконує їх купити кожному собі по фотографії:
– Представте, як це здорово – коли ви вже будете дорослими, подивитесь на фото і скажете: “А ось Марічка, вона тепер актриса. А це ось Петрик, він тепер лікар…”
Тут пролунав тихий голос Вовочки із задньої парти:
– “А ось це Марь Іванівна, давно вже померла…”
Вовочка! Ти чому не вивчив вірш
– Вовочка! Ти чому не вивчив вірш Сергія Проніна “Життя Прекрасне”?
– Марь Іванна! Вчора після уроків я відразу хотів узятися за вірш, оскільки знав що в холодильнику порожньо і жерти все-рівно нічого було, коли батько повернувся додому в нашу маленьку коммуналочку засмученим з приводу його звільнення з роботи, довелося його підтримати – роздавили пляшку на двох… Потім прийшла додому мама, у якої у нас у дворі відібрали всю зарплату і преміальні. Вона все плакала, довелося її теж заспокоювати – випили другу пляшку на трьох… Коли в будинок зайшов мій старший брат з фінгалом під оком і який недавно тільки вийшов з СІЗО, мені довелося його утішати і ми довго розмовляли за цигаркою… А коли моя маленька сестричка ридаючи принесла додому нашу роздавлену кішку, я був вже настільки емоційно нестійкий, що навіть не став її втішати. Після чого вірш мені показався трохи черствим.
Вовочка згадує
Вовочка згадує:
– У школі я вчився погано, і мою маму постійно викликали до директора.
Потім я почав вчитися краще, і мамі з директором довелося шукати інше місце…
Моя улюблена передача
– Діти, вам на домашнє завдання був заданий твір на тему: “Моя улюблена передача”. Скажи, Вовочка, ти сам писав чи тобі тато допомагав?
– Тато допомагав.
– Ну тоді скажи татові, що передачі можна не тільки одержувати, але ще і дивитися.
Вовочка з мамою закупляються в продуктовому магазині
Вовочка з мамою закупляються в продуктовому магазині. Господар, побачивши симпатичного хлопчика, звернувся до нього:
– Набери кулачок собі он свіженьких черешень. Тільки що прибули.
Подивися, які вони стиглі і смачні.
Але Вовочка навіть не ворухнувся.
– Ти що, не любиш черешню? – запитав його господар.
– Люблю, – відповів Вовочка.
Тоді господар сам набрав повні жмені черешні і насипав їх у Вовочкину кепку.
Коли вони вийшли з магазина, мама запитала Вовочку:
– Чому ти відразу не узяв черешні, коли господар запропонував тобі?
– Тому, – відповів Вовочка, – що його руки набагато більші за мої…
Пішов Вовочка в школу
Пішов Вовочка в школу в перший клас і вже на першому уроці заявив вчительці:
– Марь Ванна, я занадто розумний для першого класу! Давайте мене одразу в третій!
Та приводить його до директора: так, і так. Директор:
– Ну що ж! Давайте його перевіримо! А скільки, Вова, буде 3 х 3?
Вовочка:
– 9!
– Правильно! А скільки буде 6 х 6?
– 36!
– Правильно! Я думаю, Марь Іванна, ми можемо перевести його в 3-й клас!
Марь Іванна:
– А давайте я його позапитую на логічність мислення! От що таке, Вовочка, у корови є 4, а у мене дві?
Вовочка (подумавши):
– Ноги!
– Хм, а от що у тебе є в штанах, а у мене ні?
Обалдівший директор навіть рота не встиг відкрити, як Вова сказав:
– Кишені!
Вчителька:
– Правильно, давай, Вова, в третій клас дуй!
Директор:
– А от я думаю, Марь Ванна, що Вову можна одразу в 5-й клас перевести, тому що на два останніх питання, я сам помилився!
Отримавши двійку з інформатики
Отримавши двійку з інформатики, Вовочка знищив сторінку і переформатував щоденник.
Ідуть заняття в дитячому садочку
Ідуть заняття в дитячому садочку. Вихователька читає книжку.
– Девіз французьких революціонерів – свобода, рівність, братство. Вовочка, ти мене слухаєш?
– Сьлюхаю, МальІванна.
– Повтори, який був девіз у французьких революціонерів?
– Сьвобода, лівнісьть …
– Все, тихо, читаємо далі.
Маленька Марічка Вовочці хвалиться
Маленька Марічка Вовочці хвалиться:
– А я вже знаю, від чого бувають діти!
Той, гордо:
– Ну і що? А ось я зате вже знаю, від чого їх не буває!!!