Людина, яка запивала коньяк “Наполеон” коньяком “Кутузов”, на ранок відчувала всю жорстокість війни 1812 року.
@Vitalius
Людина, яка запивала коньяк “Наполеон” коньяком “Кутузов”, на ранок відчувала всю жорстокість війни 1812 року.
@Vitalius
Війна між Україною і Німеччиною. Тимчасове перемир’я. На кордоні з однієї сторони стоїть українець, з іншої – німець.
Українець кричить:
– Німець!
– Що?
– Іди на х…
Німець промовчав, а українець знову:
– Німець!
– Та що?
– Іди на х…
Німець знову промовчав, перемир’я як-ні-як…
– Німець!!!
– Що таке?!
– Іди на х…
Не витримав німець пішов до начальства скаржитися, каже, що так і так, вічно нас українці посилають, ну начальство йому і говорить:
– Щось українці зовсім охаміли, а ти йому відповідь тим же!
Приходить німець на кордон і кричить:
– Українець!
Тишина…
– Українець!!
Тишина…
– Українець!!!
– Німець, ти чи що?
– Я.
– Іди на х…
В лісі. Заєць жує жуйку. До нього підходить Вовк.
Вовк: – Дай жуйку.
Заєць: – Ага. Тільки якшо відповіш на питання:
Хто головний в німців?
Вовк: – Гітлер!
Заєць: – Правильно. А коли була війна?
Вовк: – 1941-1945!
Заєць: – Правильно! А скільки людей на ній загинуло?
Вовк: – Вчені ше не визначились!
Заєць: – Правильно!!! На жуйку!
Вовк пішов гуляти лісом і його зустрів ведмідь. Побачив ведмідь, що вовк жує жуйку і собі захотів, а вовк порадив звернутись до зайця, але сказав, що той задасть 3 питання і підказав йому варіанти відповідей.
Пішов ведмідь шукати зайця. Побачив його і каже йому: – Дай жуйку!
Заєць: – Дам якщо даш відповідь на 3 запитання.
Ведмідь: – Добре.
Заєць: – Як тебе звати?
Ведмідь: – Гітлер!
Заєць: – Коли ти народився?
Ведмідь: – 1941-1945!
Заєць: – Ти дурак?
Ведмідь: – Вчені ше не визначились!
© Pavlo і Viktor Koropetski
Фрази, за які двадцять років назад можна було легко сісти в дурдом:- Я буду в лісі, але ти мені подзвони…
– В мене вже рука замерзла з тобою розмовляти…
– Я випадково стер “Війну і Мир”…
– Бляха, не можу зайти на пошту…
– Я тобі лист десять хвилин назад відправив, ти отримав?
– Скинь мені фото на мило…
– Я телефон вдома забув…
– Я не можу з тобою говорити, ти весь час пропадаєш…
– Положи мені гроші на трубку…
– Давай подаруємо йому домашній кінотеатр…
– Та там всього то двісті гігабайт…
– Я другу світову за німців пройшов…
– Так ти на телефоні порахуй…
– Перейменуй папку…
– Я качаю ельфа…
– Втикни мені зарядку…
– Івана немає вдома, він в армії. Ви йому подзвоніть.
Вертаюся два мужики з війни так їсти хочуть, вже три дня не їли бачать корова прив’язана вони подумали ну хоч молока поп’ємо. На перший день надоїли відро молока, на другий день піввідра, а на третій нічого корова не дала. Думають, що ж робити повели її до ветеринара та й питають.
– Що таке, чого корова молока не дає?
Він подумав тай каже
– Бик то задрочений але жити буде…
© Андрій
Англія згідна воювати в Лівії до останнього француза!
Внук питає в діда.
– Дідусю, а тобі руку на війні відірвало?
– Так онучку.
– А як це сталося?
– Коли мене у військомат тягнули.
У школі:
-Ким ти будеш, Вовочка, коли виростиш?
-Генералом
-Так тебе ж можуть убити у випадку війни?
-Хто?
-Вороги
-Тоді я буду ворогом.
Дзвінок, Путін знімає слухавку.
– Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова. Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
– Харашо Міша, ето действительно важная новость. А большая у вас армия?
– Ну, зара… Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
– Должен сказать тебе, Миша, что у меня в армие 100 тисяч людей, каторие только ждут маево приказа.
– Холєра, я зара вам віддзвоню.
За якийсь час…
– Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано. До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
– Должен сказать тебе, Миша, что со времени нашего последнего разгавора я увеличил армию до 200 тисяч человек.
– Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
За якийсь час…
– Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
– Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
– Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч в’язнів.
Друга світова війна. Концтабір. Один в`язень вперся обома руками в одвірок дверей газової камери, й кричить:
– Дядьку фашист, ну скільки можна, вчора газова камера, сьогодні газова камера. В мене від неї голова болить.
Голос з камери:
– Миколо! Заходь ти вже. Газ же виходить.