— Алло, Верховна Рада? Я б хотів працювати в уряді!
— Ви що, далбайоб?
— А це обов’язкова умова?
Прихоидть Вовочка до тата
Приходить Вовочка до тата та й каже:
– Татко, нам в школі сказали розібратися, що таке політика, а мені нічого не зрозуміло.
– Добре синку, слухай. Ось народ – це ти. Твій маленький братик – це майбутнє. Я гроші заробляю, отже я – капіталіст. Більшу частину грошей відаю мамі, вона їх тратить, тому вона – уряд. А наша служанка працює на нас, ми платимо їй гроші, вона робочий клас. Ясно?
– Ні, щось погано ясно.
– Гаразд, іди спати. Вранці розберемося.
Вночі син просинається від плачу братика. Дивиться, а малий в штани наклав.
Вирішив він до мами піти. Стукає в двері, стукає – не чує. Трохи відкрив, дивиться – спить мама богатирським сном. Вирішив піти до служанки. Стукав-стукав – не відкриває. Глянув в дверне очко – а там тато служанку тр***є. І пішов хлопчик знову спати. А в ранці приходить до тата і каже:
– Тато, я все зрозумів! Політика, це коли уряд спить, поки капіталісти тра***ть робочий клас, на народ всім начхати, а майбутнє наше все в лайні!
Катастрофа
Катастрофа. Розбився літак. Попали в чистилище українець, москаль та жид. Підходить до них апостол Павло та й каже:
– Панове, катастрофа була незапланована, тому поки ми вияснимо, кому з вас в рай, а кому в пекло, можу запропонувати виконання одного вашого бажання, такого, про яке ви все життя мріяли, одним словом будь-якого, крім повернення на землю.
Москаль:
– А ви точно виконаєте це бажання?
Павло:
– Обов’язково.
– Тоді я хочу, щоб вимерли усі жиди, а то вони всюди пхають свого носа, лізуть в уряд і заважають нам жити.
Жид:
– А я хочу, щоб всі москалі повимирали як мамонти, вони нам, євреям, жити нормально не дають, у всіх своїх бідах звинувачують, хотіли б всім світом керувати.
Українець:
– А ви точно виконаєте попередні бажання москаля та жида?
Павло:
– Я ж пообіцяв!
Українець:
– Ну, тоді мені лише філіжанку кави.
Не кради
… Не кради! Уряд не любить конкуренції…