Дивлячись, як мама приміряє нову шубу з натурального хутра, Вовочка зауважив:
– Мамо, а ти розумієш, що ця шуба — результат жахливих страждань бідної, нещасної тварини?
Мама подивилася на Вовочку строго і відповіла:
– Як ти можеш так говорити про рідного батька?!
На паркані читаю «Обережно, у дворі злий папуга». Розумію, що це якась дурня. Заходжу. Останнє, що я чув перед втратою свідомості, це голос папуги: «Рекс, ФАС!»
– Мерзота, ти створений з єдиною цілю – прислужувати мені, твоєму панові! Слухайся мене, або я знищу тебе і весь твій рід!
– Кицюня, кицюня, що ти там мявкаєш? Їсти хочеш? Іди до мене, кис-кис-кис…
Скунс – дуже красива тваринка, але поважають його не за це.
Комариха, що вкусила алкоголiка, потiм ще цiлих двi години розповiдала йому про свого колишнього.
Якщо самка богомола не зїдає самця після спаровування, це робить її мама.
Терорист-смертник в зоомагазині кричить:
– У вас є 30 секунд, щоб вийти з приміщення, перш ніж я його підірву!
черепаха:
– От сволота!
Йде Вовк по лісі. Бачить Заєць без вух.
– Ти це чого?
– Та ось армію закосив – вуха обрізав – мене і комісували.
– Блін, так мені теж повістка прийшла!
– Ну сірий, вуха у тебе маленькі, прийдеться хвіст різати.
Обрізали хвіст вовку, його комісували. Сидять удвох святкують. Йде Ведмідь.
– Чого це ви? Один без вух, інший без хвоста?
– Так ми від армії закосили!
– Блін, так мені теж треба!
Подивилися звірі і кажуть: вуха маленькі, хвіст теж, прийдеться яйця різати!
– Та ви що?
– Ну тоді Міша шуруй в армію!
– Гаразд – ріжте!
Відрізали ведмедику його гідність пішов він на медкомісію. День немає, другий немає. Пішли його шукати. Дивляться а Міша на березі повісився і в лапах висновок медкомісії тримає.
Заєць дістав папірець і читає: “Вроджена плоскостопість”
Приходить мужик в зоомагазин:
– Є у вас що-небудь щоб вміло розмовляти?
– Є! Сороканіжка, що говорить.
Приходить додому, нагодував її і говорить:
– Гуляти йдемо? – Та мовчить.
– Гуляти йдемо чи ні? – знову мовчить.
Мужик в шаленстві:
– Обманули!Яка ж ти розмовляюча сороканіжка?!
– Тихо, блядь. Я взуваюся…
Прийшли вівці до голови колгоспу:
– Сергій Петрович, давай довідку, що ми велика рогата худоба!
– Та ви чо, овечки, зовсім з глузду бовкнув? З яких це пір?
– Не даси?! Ми тоді голодування оголосимо! Не буде тобі ні вовни, ні сиру, ні м’яса …
– Так нате, нате, божевільні …
Через тиждень приходить колгоспний бик-заплыдник. Розмахуючи у носа голови папырцем:
– Ти цей папірець підписував?!
– Так змусили ж …
– Тоді займися ними сам, у мене коліна вже болять!