— Сарочка, люба, якщо я помру — не сиди вдовою, виходь заміж. Будь щаслива.І нехай той чоловік правильно виховає наших дітей!
— Ой, як ти мене змучив, Рабинович! Нормальний суп! Не хочеш — не їси!
Чому, ваша собака так дивно на мене дивиться?
– А чому коли я приходжу до вас і їм суп, ваша собака так дивно на мене дивиться?
– Вона на всіх так дивно дивиться, куме, хто їсть з її миски.
Доцю, ти 5 ложок цукру поклала
Доцю, ти 5 ложок цукру поклала, ти що закохалася?
– Ні, мам я солодкий чай люблю
– Ти 5 столових ложок цукру поклала
– Я дуже солодкий чай люблю
– Доцю, ти їх у суп поклала
– Їж суп!
– Їж суп!
– Мамо, але у мене сьогодні день народження!
– Подивись, там свічки плавають.
День народження
– Їж суп!
– Мамо, але у мене сьогодні день народження!
– Подивись, там свічки плавають.
Меню в студенській столовій
Меню в студенській столовій:
1. Суп без кісточки – 5 копійок.
2. Суп з кісточкою – 15 копійок.
Підходить студент і з розумним видом кидає 15 копійок, тай каже – “суп з кісточкою”. Продавець наливає йому води в тарілку. Студент:
– А де кісточка?
– Зараз звільниться…
Дружина лає чоловіка
Дружина лає чоловіка-п’яницю. А той сидить за столом і мовчки їсть пісну зупу.
– Бачиш, пропив усі гроші до копійчини, тепер доведеться їсти зупу без м’яса.
Чоловік мовчить, задумливо дивиться в тарілку.
– Будинок розвалюється, дах треба лагодити, а ти все горілку дудлиш. Діти роздягнені, зима на носі, одежину потрібно купити.
Чоловік далі хлепче зупу.
– Свято скоро – треба б курочку купити. Солодощі дітям…
Чоловік – ні слова.
– Та й вина якого-небудь на стіл…
Чоловік здригнувся, навіть ложку випустив:
– О, що треба, то треба!
Офіціант – відвідувачу
Офіціант – відвідувачу:
– Поспішаю повідомити вам радісну звістку. Я зараз був на кухні, і мені сказали, що ви мали рацію, вам подали не суп, а помиї!