Молодий священик, тільки закінчив навчання, приходить до церкви. Йому піп говорить:

– Іди читай проповідь!

Той йде, боїться, в перший раз таки … Інший піп його пошкодував і говорить:

– Сину мій, сходи за вівтар, остаканься, і сміливо йди читати, все вийде. Ну той сходив, остаканився…  Зранку прокидається – довбешка квадратна, весь перекошений, перегаром несе …

Підходить до попа:

– Святий отець, ну, як я вчора відчитав?

– Ну взагалі-то нічого, але були деякі неточності…

– Ви хоч скажіть які, щоб я не повторювався…

– Ну, гаразд…

По-перше, я сказав остаканитися, а не ографінитися;

По-друге, до вівтаря виходять на двох ногах, а не на четвереньках з криками: «йду вже нах »;

По-третє, рясу в труси не заправляють;

По-четверте, кадилом махають вперед-назад, а не над головою;

По-п’яте, парафіянки НЕ бляді;

По-шосте, Христа розіп’яли євреї, а не менти;

По-сьоме, у священному писанні крім Божої Матері ніякої іншої не згадується;

По-восьме, потрібно говорити не «Пиздец тобі грішник», а «Господь вам все пробачить»;

По-дев’яте, було 12 апостолів, а не хуєва дюжина апездолов;

По-десяте, по закінченню служби треба відпускати з миром, а не посилати на хуй;

По-одинадцятих, молитва закінчується словом «Амінь», а не словами «все пиздец, розходимося»