Вчителька:
– Діти, сьогодні ми вивчатимемо відмінки дієслів. Провідмінюємо
дієслово “співати”. Вовочка, припустимо, якщо ти співаєш, то як ти скажеш?
– Я співаю.
– Правильно. А якщо співає твоя сестричка, то як ти скажеш?
– Замовкни, падла!
Вовочка! Ти чому не вивчив вірш
– Вовочка! Ти чому не вивчив вірш Сергія Проніна “Життя Прекрасне”?
– Марь Іванна! Вчора після уроків я відразу хотів узятися за вірш, оскільки знав що в холодильнику порожньо і жерти все-рівно нічого було, коли батько повернувся додому в нашу маленьку коммуналочку засмученим з приводу його звільнення з роботи, довелося його підтримати – роздавили пляшку на двох… Потім прийшла додому мама, у якої у нас у дворі відібрали всю зарплату і преміальні. Вона все плакала, довелося її теж заспокоювати – випили другу пляшку на трьох… Коли в будинок зайшов мій старший брат з фінгалом під оком і який недавно тільки вийшов з СІЗО, мені довелося його утішати і ми довго розмовляли за цигаркою… А коли моя маленька сестричка ридаючи принесла додому нашу роздавлену кішку, я був вже настільки емоційно нестійкий, що навіть не став її втішати. Після чого вірш мені показався трохи черствим.
Три сестри одружились
Три сестри одружились. Мама їм каже:
– Не забувайте нас, пишіть листи. Ось лишень, якщо будите писати про секс, пишіть, що смажили картоплю. Так батько може прочитати і не те подумати.
Перша дочка пише: “У нас все добре, грошей багато, з чоловіком проблем немає, нічого нам не потрібно, картоплю смажимо раз на рік.” Мама думає: “Не порядок”. Пише друга дочка: “У нас все нормально, грошей вистачає, смажимо каотоплю раз на місяць.” Мама думає: “Не порядок, але вже краще.” Пише третя дочка: “Грошей немає, хата пуста, жерти немає що, картоплю смажимо три рази на день, а коли картоплю не смажимо, він лиже пательню, а я смокчу ручку.”