Хочу, щоб мій чоловік дивився на мене так само, як мій батько дивиться на свій самогон.
На сільському весіллі
На сільському весіллі міська дама вибирає для себе вишуканий напій: – … це Хенессі? – … це самогонессі!
Сьогодення
Сьогодення. Україна. Черкаська область. Селище міського типу. Над полем літає кукурузник і орошує його.
Двоє дядьків уважно стежать за літачком, сидячи в тіньку та смакуючи свіженьким сальцем, пахучим українським хлібом та кришталево-чистою самогоночкою.
Раптом літачок губить контроль і вдаряється в житлову двоповерхову споруду обабіч поля. Збиває балкон і з поламаними крилами падає перед під`їздом. Хвилина мовчання, після якої дядьки перезирнулись:
– І що ви на це скажете, куме? – питає один другого.
– Та що тут казать! ЯКА КРАЇНА – ТАКИЙ І ТЕРАКТ!!!
Бабуся з дідусем
– Бабуся з дідусем дуже любили гратися в хованки. Ранком бабуся ховала самогон, і якщо дідусь його знаходив – то увечері ховалася вже бабуся.
Чоловіка судять
Чоловіка судять за самогоно-виріння, оскільки знайшли в нього вдома самогонний апарат.
— Ви визнаєте, що гоните самогон?
— Ні, не гоню.
— Апарат є, отже, гоните!
— Не гоню!
— Ваше останнє слово. — Прошу судити мене також і за зґвалтування. — А ви ще когось і зґвалтували?! — Ні, але апарат є!