Мужик купив дачу, ділиться з другом враженнями:
– Будинок, сад, газон, басейн, навіть вулики з бджолами є.
Друг запитує:
– А навіщо тобі бджоли? Чи не простіше меду купити?
– Не знаю ще, як вони щодо меду, але тещу вже сім разів покусали.
Десь в Едемі
Давно-давно, десь в Едемі. Приходить Єва до Творця:
– Господи! Ти так все чудово влаштував, і отой чарівний сад, і райські кущі, і яблунька, і навіть ота-во прикольна гадюка! Але чому мені так сумно і одиноко, Господи?
– Гаразд! Я попробую допомогти тобі, я сотворю тобі друга…
– Так, Господи…
– Це буде сильна, брутальна, смердюча і хтива тварюка,.. вся із пристрастей і протиріч…
– Так, Господи…
– Його неможливо буде приборкати,.. весь день він буде полювати,.. вечором буде грати в карти,.. буде без міри жерти і вживати алкогольні напої, а опісля – ригати і пердіти де попало…
А ночами – ублажати тебе…
– Так, Господи…
– Але тоді ти маєш пообіцяти мені де-що…
– Так, Господи! Я на все згідна, лиш би одній не бути!..
– Ніколи! Ніколи і за жодних обставин не кажи йому, що я сотворив тебе першою!!!..
Оповів: Любомир Коваль
Маленька Вікторія
Маленька Вікторія вже майже прийнялася закопувати ямку під деревом у саду, коли з-за паркану з’явилося привітне обличчя її сусіда, всіми поважного містера Уолтера. Зацікавлений тим, що робила дівчинка, містер Уолтер ввічливо поцікавився:
– А що ти та закопуєш, маленька? 🙂
– Мою золоту рибку, сер, – зі схлипуванням відповіла Вікторія, – тепер вона похована…
Містер Уолтер дуже розчулився від такої сцени і єдине, що дозволив собі зауважити вголос:
– Одначе яка ж велика могилка для такої маленької бідненької золотої рибки…
Вікторія насипала на могилку останній совочок землі і затихла, в журбі поглядаючи на свіжий земляний горбочок. Потім шморгувши носом, вона підняла сповнені сусом очі на сусіда і мовила:
– Це все тому, що вона всередині ВАШОГО ДУРНОГО КОТА!!!!!
Сторож в фруктовому саді
Сторож (С)в фруктовому саді побачив що на грушу хтось (Х) карапкається тількі нога звісає. Він підбіг і хвать його за яйли.
С: Як звати, де живеш?
Х: мовчить
С сильніше здавив
С: Як звати, де живеш?
Х: мовчить
С ще сильніше здавив
С: Як звати, де живеш?
Х: мовчить
С ще сильніше здавив, аж потекло шось
С: Як звати, де живеш?
Х: Василько
С: А чому мовчав?
Х: Бо я німеееенький.
Вернувся Іван зі заробітків до дому
.Вернувся Іван зі заробітків до дому. Відгрохав вілу і закликав друзів на новосілля.
– Ось сауна, ось джакузі, ось мій робочий кабінет – розхвалює Іван свою нову домівку.
– А тепер ходімо я вам свій сад покажу – припрошує Іван гостей
– Ось гінго, то мені з Китаю привезли, а ось пальма з Індії, а там на тому дереві москаль висить – дрібнечка, але приємно…
– Ой куме, та ж він засмердиться скоро – хвилюється одна з гостей.
– Ніц пані Стефцю, ви не переживайте, ми щодня на свіжого міняємо.
Візьми лупу
Вовочка говорить батьку:
– Тато, дай карбованець, я хочу сходити в зоопарк подивитися на удава
– Візьми лупу, сходи в сад і подивися на черв’яка.
Сторож
Сторож піймав Вовочку, що заліз в сад за яблуками.
– Я тебе навчу як красти!
– Ну і слава богу. А то мене вже третій раз ловлять.
З колекції життєвої мудрості
З колекції життєвої мудрості. Почуто від діда Опанаса – життєрадісного 75-річного народного філософа, власника напіврозваленої хати, старої кози і молодого фруктового саду:
– Дівчата спочатку не думають, а потім думають, чому вони, власне, не думали, коли треба було думати.
Сторож в фруктовому саді
Сторож (С)в фруктовому саді побачив що на грушу хтось (Х) карапкається тількі нога звисає. Він підбіг і хвать його за яйця.
С: Як звати, де живеш?
Х: мовчить
С сильніше здавив
С: Як звати, де живеш?
Х: мовчить
С ще сильніше здавив
С: Як звати, де живеш?
Х: мовчить
С ще сильніше здавив, аж потекло щось
С: Як звати, де живеш?
Х: Вася
С: А чому мовчав?
Х: Німий.