Рома міг, в принципі, і не пити, але в нього не було такого принципу.
У офісі, ближче до вечора дівчина підходить до колеги, що сидить за ноутбуком:
У офісі, ближче до вечора дівчина підходить до колеги, що сидить за ноутбуком:
– Слухай, Ром, усі поїхали, ми в офісі з тобою вдвох залишилися.
– Угу.
– А хочеш вина?
– Я не п’ю.
– А давай потанцюємо?
– Хм… ні.
– Слухай, в мене з чоловіком взагалі все погано. Він зі мною не спить.
– Буває.
– Ти ідіот?!
– Секундочку.
– Гомік!
– Ура! Я виграв! Так про що ти там говорила, Настя?
Про націоналізм
В клас заходить новий вчитель:
– Доброго дня! Мене звати Петро Петрович, я комуніст. Діти, по черзі представляйтесь так як я…
– Мене звати Маша, я комуністка…
– Мене звати Рома, я комуніст.
– Мене звати Вовочка, я націоналіст.
– Вовочка, чому ти націоналіст?!?!
– Моя мама націоналістка, мій тато націоналіст, мої друзі націоналісти і я теж націоналіст.
– Вовочка, а якби твоя мама була повією, твій тато – наркоманом, сестра – шлюхою, а друзі – геями, ким би ти був тоді?!
– Тоді б я був комуністом.
В дитячому садку
В дитячому садку.
– Який милий хлопчик! Хлопчик, а як тебе звати? Рома? Ромчик… Які гарненькі щічки! Скільки тобі років? Ромчик, а кого ти більше любиш – маму чи тата? А з дівчаток кого більше любиш – Настусю чи Софійку?
– Тітонько, не дихайте, будь-ласка, мені в лице перегаром. Мені 5 років. Я однаково люблю і маму і тата. Ще я люблю іграшки і цукерки. Дівчаток я буду любити, коли виросту. Хоча останнє, після знайомства з Вами, вже не факт…