Перша шлюбна ніч

Перша шлюбна ніч. Чоловік гладить дружину по животу і каже:
– Це моє поле, тут я посаджу картоплю – і заснув.
На другу ніч гладить по спині і каже:
– Тут я посаджу капусту – і заснув.
На третю ніч дружина йому говорить:
– Чуєш, фермер, якщо сьогодні вночі морквину не посадиш, то я поле в оренду здам!

Зять і теща сапають в полі

Літо. Жара. Зять і теща сапають в полі ненависну плантацію буряка. Зять набирається сміливості і каже:
– Мамо, а чи не збігали б Ви мені по цигарки? Даю 50 грн. і здачі мені не треба віддавати.
Долаючи відчуття обурення. Теща рахує, думає, погоджується і жене по цигарки.
Сапають далі. Зять закурив. Посміливішав і каже:
– Мамо, а чи не збігали б Ви мені по пляшку горілки? Даю 100 грн. і здачі не треба.
Той же результат приправлений обуренням, яке спроможна перемогти лише жадібність. Збігала. Купила. Здачу залишила собі. Зять випив і повеселів зовсім:
– Мамо, а дайте я вас по писку трасьну! Даю 500 грн.!
Гнів тещі стримала лише думка про те, що 500 грн. гроші немалі, а на полі нікого нема і ніхто того не побачить. Погодилася!!! Відлуння затріщини по пиці прокотилося полем, а гроші перекочували в тещину кишеню. Дзвонить мобільний телефон у цілком задоволеного і вже практично щасливого зятя. Піднімає трубку. Дружина з того боку дроту люто викрикає: «Де ти є, йолопе? Що робиш, далі на дивані валяєшся біля телевізора?». Та ні, – відказує зять, – на полі з мамою буряки сапаю. Дружина вже тепліше питає: «Ти мамі пенсію віддав?». Та віддаю по-трохи, – рапортує зять . . .

В трамвай заходить п’яний чоловік

Львів. В трамвай заходить п’яний чоловік (Ч) і каже водію трамвая (В)
Ч: Завезіть мене в Бібрку
В: Ми не можемо, у нас відведений маршрут
Ч: Даю 1000$ тільки завезіть!
В: Ну добре, поїхали!
Їдуть вони полем, а поле все перерите.
В: А чому це поле так перерите?
Ч: Та це мене вчора на електричці за 10000$ привозили =)))

© Михайло

Тату, що означає наш прапор?

– Тату, що означає наш прапор?
– Синій – піднебіння, жовтий – поле.
– А що означає прапор москалів?
– Білі квіти на червоному цвинтарі.
– А синiй?
– А синій вони у нас вкрали.

Сьогодення

Сьогодення. Україна. Черкаська область. Селище міського типу. Над полем літає кукурузник і орошує його.
Двоє дядьків уважно стежать за літачком, сидячи в тіньку та смакуючи свіженьким сальцем, пахучим українським хлібом та кришталево-чистою самогоночкою.
Раптом літачок губить контроль і вдаряється в житлову двоповерхову споруду обабіч поля. Збиває балкон і з поламаними крилами падає перед під`їздом. Хвилина мовчання, після якої дядьки перезирнулись:
– І що ви на це скажете, куме? – питає один другого.
– Та що тут казать! ЯКА КРАЇНА – ТАКИЙ І ТЕРАКТ!!!

Зловили сина бандерівця

Зловили сина бандерівця, посадили в тюрму. Пише йому мати: “Ой, синку, тебе забрали, то так скрутно стало, сама, стара, а скоро весна, нема кому поля зорати…”
Син відписує: “Мамо, ні в якому разі не копайте поля, там стільки автоматів сховано, кулеметів, “Лимонок”, ще поранитеся!”
Мати знов пише: “Синку, після того як ти написав до нас приїхало стільки міліціянтів, все поле перекопали, нічого не знайшли, такі злі поїхали…”
“Мамо. чим міг. тим допоміг, картоплю вже самі якось садіть.”