Їхав Кучма на зустріч в регіон. Коли президентський кортеж їхав через якесь село – під колеса президентської машини, загавкавши, потрапляє собака. Водій тисне на гальма – але пізно. Президент обурений: “Ах так твою перетак! Мало того, що мене народ не любить, так ти ще усугубляєш! Але нічого не вдієш – ось тобі сто баксів, маєш знайти господарів собаки і компенсувати їм їх втрату”. Пішов водій, взявши труп собаки на плечі. Немає його годину, дві, три. Всі стоять і чекають. Вже передзвонили і скасували намічену зустріч – немає водія. Під вечір з’являється він – п’яний у дошку. “Ти де був, мерзотнику!” – кричить Кучма. – “Ну, я зробив усе так, як ви сказали. Взяв собаку на плечі і заходжу в кожну хату. Кажу: Добрий день, я водій Кучми, і я вбив цього пса. Ось тут мені і почали наливати, пригощати…”