Дзвінок в двері

Третя година ночі. Дзвінок в двері. Вже трошки старший чоловік відкриває двері:
– Ой! А ви хто?
– Грабіжники!
– А що вам треба?
– Золото. – А багато?
– 100 кілограм.
– А сто п’ять не хочете?
– Ну, давай сто п’ять.
– Маринка, золотце, вставай! За тобою прийшли.

Два товариша випивали

Два товариша випивали на кухні і засиділися до ночі. Нарешті один зібрався йти додому і побачив на стіні мідний тазік. Питає:
— Слухай, а що це таке?
— Годинник, що говорить.
— Як це?
Чоловок бере качалку і з усієї дурі бє по тазу. Із-за стіни почулось:
— Друга ночі, козел, а ти гримаєш!..

Сусідка

Моя сусідка стукається в двері і я відкриваю.
– Добридень, я ваша нова сусідка, я хочу веселиться, пити і е..тися всю ніч! Ти вільний сьогодні?
– Звичайно, ТАК!!!
– Доглянеш за моїм псом?

Прихоидть Вовочка до тата

Приходить Вовочка до тата та й каже:
– Татко, нам в школі сказали розібратися, що таке політика, а мені нічого не зрозуміло.
– Добре синку, слухай. Ось народ – це ти. Твій маленький братик – це майбутнє. Я гроші заробляю, отже я – капіталіст. Більшу частину грошей відаю мамі, вона їх тратить, тому вона – уряд. А наша служанка працює на нас, ми платимо їй гроші, вона робочий клас. Ясно?
– Ні, щось погано ясно.
– Гаразд, іди спати. Вранці розберемося.
Вночі син просинається від плачу братика. Дивиться, а малий в штани наклав.
Вирішив він до мами піти. Стукає в двері, стукає – не чує. Трохи відкрив, дивиться – спить мама богатирським сном. Вирішив піти до служанки. Стукав-стукав – не відкриває. Глянув в дверне очко – а там тато служанку тр***є. І пішов хлопчик знову спати. А в ранці приходить до тата і каже:
– Тато, я все зрозумів! Політика, це коли уряд спить, поки капіталісти тра***ть робочий клас, на народ всім начхати, а майбутнє наше все в лайні!

Бандерівська криївка

Пізня ніч, українське село, бандерівська криївка.
Стук в двері:
– Тук, тук!
– А хто там!?
– А комсомолець Петро! Степан Бандера тут живе?
– Так! Так! Так! – відповів кулемет Максим…

© Віктор

Йде чоловік по цвинтарі

Йде чоловік вночі по цвинтарі і їсть пиріжок. Несподівано з темноти витягується рука і роздається страшний крик:
– ДАЙ!!!
– Щ-щщ-о, п-п-п-пир-р-ррр-ріж-жок?
– Ні. Паперу!!!