– Лікарю, у мене надія є?
– Надія? Є… Шансів немає.
– Лікарю, у мене надія є?
– Надія? Є… Шансів немає.
Ох… Коли я згадую про неї, голову відвідують безглузді думки, серце починається радісно битися, на обличчі з`являється якась надія і дурнувата посмішка, а очі світяться щастям…
– Оооо, і хто ж вона???
– Пятниця!
З постійним зростанням аліментів від колишнього чоловіка, у Надії почала закрадатися думка, що може колишній не такий вже алкаш і імпотент…
– Лікарю, дайте мені надію.
– Без проблем. Воля вмираючого – закон.