Актриса лається з режисером:
– Ви мене ненавидите! Коли я помру, ви напевно перший прийдете плюнути на мою могилу!
– Нізащо! Терпіти не можу стояти в черзі.
Сидимо з кумом…
Сидимо ми з кумом на футболі: Всі свистять, ми не свистим,всі свистять, ми не свистим, “свиснули”: в мене шубу, в кума шапку. Ідем ми з кумом по базарі. Бачемо кума шуба моя шапка: Дайте шубу, шапку, недають, дайте шубу,шапку,недають, дайтешубу,шапку,”дали”… Мені три, куму два роки тюрми. Сидимо ми з кумом у тюрмі: Всіх випускають, нас не випускають, всіх випускають, нас не випускають, “випустили” на кума ротвеллера, на мене бульдога. Опинились ми у лікарні: Всіх виписують, нас не виписують, всіх виписують, нас не виписують, “виписали”… Мені костилі, куму могилу. Стоїмо ми на похороні: Всі стоять, кум лежить, всі стоять, кум лежить, кум встав всі лягли…
Сидимо ми з кумом на футболі:
Сидимо ми з кумом на футболі:
Всі свистять, ми не свистимо, всі свистять, ми не свистимо, “свиснули”: в мене шубу, в кума шапку.
Ідемо ми з кумом по базарі. Бачимо кума шуба моя шапка:
Дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, “дали”… Мені три, куму два роки тюрми.
Сидимо ми з кумом у тюрмі:
Всіх випускають, нас не випускають, всіх випускають, нас не випускають,
“випустили” на кума ротвеллера, на мене бульдога.
Опинились ми у лікарні:
Всіх виписують, нас не виписують, всіх виписують, нас не виписують,
“виписали”… Мені костелі, куму могилу.
Стоїмо ми на похороні:
Всі стоять, кум лежить, всі стоять, кум лежить, кум встав всі лягли…
Дід у своєї старої запитує
Дід у своєї старої запитує:
– Послухай, Одарко, ось вмру я, як ти мене поховаєш? Аж надто ти скупа в мене. А куди гроші-то берегти, у могилу їх не забереш …
– Прямо вже скупа! Поховаю не гірше, ніж олігарха! Костюм замовлю дорогий, в церкві батюшка відспіває, все як у людей буде!
Вирішив дід перевірити бабку. Через тиждень після розмови прикинувся, що помер. Бабка надягає на нього трико, футболку, кеди. Кладе у труну і голосить:
– І на кого ти мене покинув?! Куди ж ти зібрався?!
Дід підвівся, вилазить з труни:
– На футбол … трясця твоїй матері!
Будмо працювати
Іде зібрання народних депутатів. Янукович:
– Колеги, настали важкі часи, повинен повідомити вам, що в 2012 році в нас не буде м’ясних продуктів. Що ви будете робити?
Зал мовчить. Тут встає один чоловік і каже:
– Будемо працювати 10 годин на добу!
Янукович:
– Гаразд. В 2013 році в нас не буде молочних продуктів. Що будемо робити?
– Знову тиша, потім встає той же чоловік:
– Будемо працювати 16 годин на добу!
Янукович:
– А в 2014 році в нас не буде хліба! Що будемо робити, колеги?
Знову встає той самий чоловік:
– Будемо працювати цілодобово!
Янукович:
– Правильне рішення! Так тримати! А можна поцікавитися, де ви працюєте?
– Могили копаю, Вікторе Федоровичу!
Маленька Вікторія
Маленька Вікторія вже майже прийнялася закопувати ямку під деревом у саду, коли з-за паркану з’явилося привітне обличчя її сусіда, всіми поважного містера Уолтера. Зацікавлений тим, що робила дівчинка, містер Уолтер ввічливо поцікавився:
– А що ти та закопуєш, маленька? 🙂
– Мою золоту рибку, сер, – зі схлипуванням відповіла Вікторія, – тепер вона похована…
Містер Уолтер дуже розчулився від такої сцени і єдине, що дозволив собі зауважити вголос:
– Одначе яка ж велика могилка для такої маленької бідненької золотої рибки…
Вікторія насипала на могилку останній совочок землі і затихла, в журбі поглядаючи на свіжий земляний горбочок. Потім шморгувши носом, вона підняла сповнені сусом очі на сусіда і мовила:
– Це все тому, що вона всередині ВАШОГО ДУРНОГО КОТА!!!!!
Повчальна історія
Повчальна історія. Купив хлопчик в магазині шоколадку «Таємниця». По дорозі до дому зустріли його два хулігани і спитали: «що у тебе в кишені?». «Таємниця» – відповів хлопчик. І цю таємницю хлопчик забрав з собою в могилу.