– Лікарю, а ось і ми!
– Хто “ми”?
– Я і глисти!
Сьогодні в місцевій лікарні
Сьогодні в місцевій лікарні Святого Патріка місіс Сміт народила п’ятьох дівчаток. Лікарі сподіваються, що їм удасться врятувати життя містера Сміта.
Діти з вчителькою знялися на фотку
Діти з вчителькою знялися на фотку. Вчителька переконує їх купити кожному собі по фотографії:
– Представте, як це здорово – коли ви вже будете дорослими, подивитесь на фото і скажете: “А ось Марічка, вона тепер актриса. А це ось Петрик, він тепер лікар…”
Тут пролунав тихий голос Вовочки із задньої парти:
– “А ось це Марь Іванівна, давно вже померла…”
Скажіть лікарю
– Скажіть, лікарю, у мене зі здоров’ям, це серйозно?
– Ну, серіали я би на вашому місці дивитись не починав…
Ало, лікарю, допоможіть
– Ало, лікарю, допоможіть. У моєї дружини голова болить і температура…
– Висока?
– Так, метр вісімдесят п’ять!
Вийде не скоро
— Як ся має ваш чоловік?
— Дякую, добре. Але, гадаю, з лікарні він вийде не скоро.
— Ви бачились з його лікарем?
— Ні, але я бачила медсестру, яка його доглядає.
Послухав
Дружина чоловіку:
– Ну як, зводив Вовочку до лікаря
– Зводив
– Він його послухав?
– Послухав
– Ну і що сказав?
– Сказав, що з його голосом тільки по електричках побиратись!
Лікарю, у мене депресія
– Лікарю, у мене депресія.
– Ну що я можу Вам порадити… Найкращі ліки – поринути з головою в роботу!
– Але я замішую бетон, лікарю.
Лікарю
– Лікарю, дайте мені надію.
– Без проблем. Воля вмираючого – закон.
Нове життя
– Ну що ж, можу вас привітати, в вас зародилося нове життя!
– Лікарю,… але ж я чоловік!!!
– Так??? Ну власне глистам це якось байдуже…