Давно-давно, десь в Едемі. Приходить Єва до Творця:
– Господи! Ти так все чудово влаштував, і отой чарівний сад, і райські кущі, і яблунька, і навіть ота-во прикольна гадюка! Але чому мені так сумно і одиноко, Господи?
– Гаразд! Я попробую допомогти тобі, я сотворю тобі друга…
– Так, Господи…
– Це буде сильна, брутальна, смердюча і хтива тварюка,.. вся із пристрастей і протиріч…
– Так, Господи…
– Його неможливо буде приборкати,.. весь день він буде полювати,.. вечором буде грати в карти,.. буде без міри жерти і вживати алкогольні напої, а опісля – ригати і пердіти де попало…
А ночами – ублажати тебе…
– Так, Господи…
– Але тоді ти маєш пообіцяти мені де-що…
– Так, Господи! Я на все згідна, лиш би одній не бути!..
– Ніколи! Ніколи і за жодних обставин не кажи йому, що я сотворив тебе першою!!!..
Оповів: Любомир Коваль
До нотаріуса побіг.
Два мисливці сидять у лісі на вишці. Раптом один, побачивши оленя, говорить:
– Попався, тепер він може писати заповіт!
Постріл – олень стрибає в кущі і тікає.
Другий мисливець:
– Мабуть до нотаріуса побіг!
Науковий керівник
– Заєць, що ти тут сидиш і пишеш?
– Диплом
– А на яку тему?
– Як зайці їдять вовків.
– Ти що? Припух, косий! А ну підемо он у ті кущики, розберемося, хто кого!
– Добре, але давай-но краще в ті.
Заходять, а там ведмідь – бере вовка, скручує у вузол і подає усміхненому зайцю.
– Запам’ятай, сірий, не важливо, яка тема, головне, хто науковий керівник!
Дочка запитує маму
Дочка запитує маму:
— Мамо, а можна я в похід піду?
— Навіщо? Спати на сирій землі? Пити холодну горілку? Валятися з хлопцями у кущах? Та ні, у похід піду я!
Вовочці на уроці ставлять питання на кмітливість
Вовочці на уроці ставлять питання на кмітливість:
– Чим відрізняються кущ від злочинця?
Вовочка відповів:
– Кущ, спочатку посадять, а потім він виросте. А злочинець
спочатку виросте, а потім його посадять.