Україна… Хортиця… 300 років тому…
Приїхали два молоді жиди в Запоріжську Січ. Підходять до Отамана і говорять :
– Пане Отамане, ми відважились стати козаками.
Отаман, витріщив квадратні очі від почутого. А козаки котрі стояли біля нього аж заплакали від сміху. І потім на силу промовив :
– Та деж ви- хлопці бачили, щоб жиди козаками були.
А вони :
– Бо то мрія дитинства, і заплакали.
Говорили- балакали та все ж переконали.
Але при одній умові, говорить Отаман :
– Ось бачити Дніпро, широкий і могучий, перепливете туди і назад, тоді і станете козаками.
Куди тут діватись і почали вони марафон, хто швидше.
… Перепливли вони насилу туди, а тепер треба назад.
… Пливуть, пливуть. І нарешті один виходить на берег. А другий по середині ріки не витримує дистанції і кричить :
– А-а -а- брам, поможи… тону-у-у…
Абрам, втомлено і радісно відповідає :
– Неможу-у-у, де ти бачив щоб козак жиду допомагав?…