Сказав Бог одного разу англійцеві, французові і українцеві, що дасть їм стільки землі, скільки вони зможуть пройти або проїхати.
Проїхав на коняці англієць 1 кілометр.
Француз – 2 кілометри.
Українець їхав-їхав на коневі поки той не здох. Кинув коня, побіг. Закінчилися сили – вже ледве-ледве повзе. Зняв капелюха, кинув його і каже:
– А оце буде на помідорчики.
© Олег
Вирішили поставити в Києві пам’ятник Бандері. Зібрались всі і вирішують яким буде пам’ятник. Перший українець каже:
– Нехай він буде на коні!
– Добре
Друий:
– Нехай в руці в нього буде булава!
– Добре
Третій:
– А в іншій руці нехай буде мотузка, а на кінці хай висить москаль!
– Добре!
– І кожен день новий!!!
Діалог на іспиті. Викладач:
– Що таке кінська сила?
Студент:
– Це сила, яку розвиває кінь ростом в один метр і вагою в один кілограм.
Викладач:
– Де ж ви такого коня бачили?!
Студент:
– А її так просто не побачиш. Вона зберігається в Парижі, в Палаті Мір і Ваги.
– Мам, а що це у конячки висить? – запитує п`ятирічний хлопчик в зоопарку.
– Нічого, синок, це просто х*й, яким конятка ї*е другу конячку, а пальцем показувати це не культурно.
Скільки вовка не годуй, а у коня все рівно БІЛЬШИЙ.© MiKeLaNgeLo
Покликав Господь Бог француза, американця й українця до себе й каже:
– ось вам по коню скачіть й можете набрати собі стільки землі, скільки захочите. Коли зупинетесь то буде ваша межа.
Сів на коня француз, не поспішаючи їде, побачив красивий краєвид, зупинився. Міркує – там поставлю будинок, там розіб’ю виноградник, мені вистачить.
Сів на коня американець, скакав пів-дня. Зупинився. Думає – там буде моє ранчо, ту землю здам в аренду, а ту продам.
Заліз на коня українець. Скакав три дні, загнав коня. Побіг. біг, ще один день. Впав, повзе. Знемагаючи, знімає шапку, кидає поперед себе й каже:
– а то буде, під помідори…