Карпати, ранок. Посеред полонини стоїть намет. З намету виходить турист в трусах і починає робити віджимання. Мимо проходить гуцул, зупиняється, знімає кептар і каже:
– Ну всьо м видів, корови крали, коні крали, в мене вторік ровірок вкрали, але жеби отако з самого раннє кобіту з-під хлопа вкрали то ше такого м не видів.
© Мирослава
Закинули американці в Україну диверсантів. Висадилися в лісі, закопали парашути, передягнулись в український одяг. Шкандибають по дорозі через село, бачать дід на лавці сидить трубочку покурює. Проходячи поруч, перший: – Здоров діду! -Здоров американські розвідники! Перший поперхнувшись: -Діду, та які ж ми американські розвідники, коли ми гарні українські хлопці… – Та які ви, гарні українськи хлопці, коли ви негри губаті….
На карпатську полонину з лісу виходять двоє “турістов”:
– Сматрі, гуцул косіт траву, пайдьом, спросім дарогу.
– Тіха ти, сматрі: вон єво сумка под кустом, падкрєпімса, пака он нє відіт.
Швидко з’їли хліб, сало, випили молоко, осміліли:
– Уходім втіхаря?
– Он нє відєл, пайдьом папрікаливаємса с дурака.
– Ей, дєд, што дєлаєш?
– І вам доброго здоровя, хлопці! Поки погода треба траву косити.
– А вот єслі би тєбє жена молока нє дала, ти б касіл?
– Хлопці поки погода – тра косити, води з джерела попив би та й косив!
– А єслі хлєба нє дала би?
– Он малина, чорниці, якось би перекусив. Кажу ж : є погода – тре косити!
– А єслі сала нє дала би?
– Ото вже нє, не косив би: сонце пече так, що піт тече по плечах, аж донизу, і так в задниці пече, що не лиш косити – ходити не можеш, поки салом не помащу.
– *лять! Я тєбє гаваріл ГАВНО, а ти “гарчіца, гарчіца”!
© Ярослав
Американці з гуцулами посперечалися, в кого старики довше живуть. Приїхали гуцули в Америку і в старому районі, в лікарні під крапельницею в реанімації знайшли 103-річного дідуся…
Поїхали американці в Карпати. Бачать з гори на великій швидкості старий гуцул спускається. Його зупиняють, питають, скільки йому років. Він відповідає: “102”. Американці з полегшенням зітхають, думають, що все – виграли. І тут один з них цікавиться:
— А куди ви так поспішаєте?
Старий гуцул відповідає:
— Від батька втікаю.
Американці переглядаються.
— А чому?
— Я діду нахамив.
Двоє гуцулів на різних полонинах розгадують кросворд:
– Мішьку!!!
– Га?
– Женскій палавой орган, п’єть букв, на “П” си починає…
– По вертикалі чи горизонталі?
– По горизонталі.
– Пиши “писок”.
© Миколай
Арифметика для гуцулів: дід Остап взяв лопату,сокиру,три ножі і одну маленьку сокирку.
Питання: скільки туристів з Москви завітало на базу “Карпати”?
Арихметика для гуцулів:
1. Дід Панас нагострив сокиру, лопату, 3 ножі та маленький топірець.
Питання: Скільки туристів з Москви завітало на базу «Карпати»?
2. Смерека. На смереці висять 3 москаля, навколо смереки танцюють 5 гуцулів з топірцями.
Питання: А ЧИ НЕ ЧАРІВНО У НАС НА ПРИКАРПАТТІ??!!!
Одружилися Оксана (українка) та Серьожа (Росія), живуть у Росії. На різдвяні свята, Оксана вмовила коханого поїхати до свого села, що в Карпатах, відпочити, показати свої традиції, фольклор. Та цей Серьожа – боїться відходити далеко від хати. Йому ж на родіне казали, що «бандеровцы тебя убьют»! Оксана нервує, каже: от тобі пляшка горілки, пампушки, сало, іди в село, до людей, скажеш Христос народився, і все буде гаразд. Дурні ці твої друзі, що таке тобі розповідали, в нас тут нормальні хлопці, ніхто тебе не чіпатиме, послухаєш як колядують, може й з ними спробуєш! Наледве відправила. Проходить пів години, той Серожа як вривається до хати як навіжений, двері на замок, очі великі, слина з писка, шапку загубив. – Та що ж таке сталося, любий, невже вовки знову до села підійшли? – Да я… к ним…. с открытой душой! Прихожу, бутылку ставлю на стол, ґоворю им, как ты учила. “- Христос нараділся!!!” А они, все хором, как заорут “- Славімо його!!!” А хрен вы меня словите!…
Москва, Киевский вокзал:
— Внимание! Внимание! Поезд №40,Москва – Львов, отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, клятi хохли, їдьте й не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!
Брянск:
— Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд №40,Москва – Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским — одна ночь бесплатно!
Хутор Михайловский:
— Всех украинцев просят выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи.
Конотоп:
— Москалi! Речi з вiкон! Грошi на стiл! Декларацiї в одне мiсце! Вiтаємо українцiв на Батькiвщинi! Спiввiтчизники, списки того, що у вас вiдiбрали на росiйськiй митницi — до начальника потягу! Зараз кацапи нам все вiдшкодують!
Київ:
— Увага! Увага! Потяг №40, Москва – Львів, вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!
Львiв:
— Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг №40, Клята Московія – Cлаветне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу, на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами. Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свій потяг на нарах у кімнаті міліції нашого вокзалу.
1961 рік, 12 квітня, Карпати.
Сивий гуцул стоїть на вершині, дивиться на полонину, люльку смалить.
Підбігає онук, радісно так вигукує: “Дiду, дiду, москалi у космос полетiли!”
Дід не реагує, тільки люлькою пихкає.
Після -надцятого разу дід скошує очи до онука й питає: “Що, всi?”