Автобус з ізраїльтянами їде з екскурсією по колишніх таборах. По дорозі від Бабиного Яру до Польщі автобус ламається. Телефону ні в кого немає.
Водій стукає в один з волинських будинків і говорить місцевому жителю:
– Розумієте, я тут везу євреїв в Освенцім, а автобус зламався.
Ви не могли б нам допомогти? Хазяїн розводить руками:
– Так я б з радістю, тільки в мене усього лише мікрохвильова пічка.
Сидить чоловік вдома
Сидить чоловік вдома… Дзвоник у двеpі. Відчиняє – на поpозі жид стоїть:
– Пгобачте, це не ви витягли вчога з ями євгейского хлопчика?
– Hy я.
– А шапочка, пгобачте, де?
Новини науки
Новини науки: в Ізраїлі знайдено мишей-антисемітів. Зовні вони нічим не відрізняються від звичайних мишей, але страждають-то від них євреї…
Телефонує єврей у “швидку”
Телефонує єврей у “швидку”:
– Алло, “швидка”, перетелефонуйте, бо я з мобільника!!!
Україна… Хортиця… 300 років тому…
Україна… Хортиця… 300 років тому…
Приїхали два молоді жиди в Запоріжську Січ. Підходять до Отамана і говорять :
– Пане Отамане, ми відважились стати козаками.
Отаман, витріщив квадратні очі від почутого. А козаки котрі стояли біля нього аж заплакали від сміху. І потім на силу промовив :
– Та деж ви- хлопці бачили, щоб жиди козаками були.
А вони :
– Бо то мрія дитинства, і заплакали.
Говорили- балакали та все ж переконали.
Але при одній умові, говорить Отаман :
– Ось бачити Дніпро, широкий і могучий, перепливете туди і назад, тоді і станете козаками.
Куди тут діватись і почали вони марафон, хто швидше.
… Перепливли вони насилу туди, а тепер треба назад.
… Пливуть, пливуть. І нарешті один виходить на берег. А другий по середині ріки не витримує дистанції і кричить :
– А-а -а- брам, поможи… тону-у-у…
Абрам, втомлено і радісно відповідає :
– Неможу-у-у, де ти бачив щоб козак жиду допомагав?…
Прийшов дід до священика на сповідь
Прийшов дід до священика на сповідь.
– Святий отець, грішний я!
– І в чому твій гріх, сину мій?
– Під час Другої світової війни я ховав у себе в підвалі єврея.
– Hy, це не гріх, а навпаки – свята справа! – заспокоїв його священик.
– Але я змушував його платити мені за постій, – додав дід.
– Так, це, звичайно, недобре, але ж і ти ризикував собою, сину мій!
– Дякую вам, святий отець, але в мене ще одне питання.
– Яке?
– Чи повинен я сказати йому, що війна вже закінчилася?
Єврей, чи українець
— Татку, татку, а я єврей, чи українець?
— А чого ти питаєш, синку.
— Та в нас у школі один велосипед продає за 50 гривень. Так я оце думаю: чи мені за 30 зторгувати, чи побити і так забрати…
Солдат на постої у єврея.
Солдат на постої у єврея. У відведеній йому кімнаті на полиці лежав
великий шматок сала, яким він і скористався.
Приходить господар, не знаходить сала і питає солдата:
– Де воно?
– Кіт з’їв.
Єврей бере кота на ваги. Кіт виявляється вагою приблизно
рівним кількості зниклого сала.
– Ну, сало є; а де кіт?