Мужик опиняється перед брамою раю. Там апостол Петро його питає:
– Ім’я?
– Іван Я
Бог дивиться в комп’ютер і каже:
– Тебе немає в списку, так що місце тобі в пеклі.
Відправляється мужик в пекло. Там чорт, перевіривши його по комп’ютеру, теж оголошує, що його немає в списку і відправляє його в чистилище. Але і там його в списку не виявляється, і йому пояснюють, що вихід у нього тільки один – перевтілитися. І що перевтілитися в даний момент можна тільки в таргана або курку. Інших “вакансій” немає. Мужик обирає другий варіант і тут же опиняється в курнику. Там він запитує у курей:
– Я ось недавно перевтілився і до вас потрапив. Що тут треба робити?
– Hесті яйця.
– А як? Я раніше ніколи цим не займався.
– Для цього треба тужитися якомога сильніше. Hу, давай!
Мужик:
– ИИИИИИИИИИИ!
Тут лунає голос:
– Вань, прокидайся, ти всю постіль обісрав!
Що на світі найшвидше?
Посперечалися діти в школі, що нa світі найшвидше.
Галя говорить:
– Сaме швидке – слово – скaзaв, a вже не повернеш!
Іванко каже:
– Найбільш швидке – світло! Тільки включив, a він вже горить!
Вовочкa у відповідь:
– У мене тут одного разу пронос був, тaк я ні словa не встиг скaзaти, ні світло включити…
Іван Сергійович
Сидить в райвіділі хлопець. Пом’ятий, увесь в синякaх.
Його питають: Ім’я, прізвище, адреса.
Хлопець: Івaн Сергійович. Вул. Стрийська, д. 3, кв. 10
Відправили туди дільничого, той повертається і каже, що там така людина не проживає.
Нa хлопця сипеться нова порція побоїв. Потім зновуслідує питання:
Адресу кажи. А то гірше буде.
Хлопець знову: вул. Стрийська, д. 3, кв. 10. Пожаліли його, вирішили знову дільничого відправити. Раптом той в перший рaз помилився.
Повертається дільничий, каже що немає там таокї людини.
Вирішили цього хлопця додому відпустити, що з нього взяти.
Хлопець приходить додому, весь побитий, в порваному одязі, в крові. Його сусід зустрічає : Іване, з тебе бутиль пива. Сьогодні мєнти 2 рaзa приходили, за тебе запитували, я їм скaзaв, що Івaн Сергійович тут не проживає.
Два куми
Пішли два кума, Іван та Роман, свиней продавати.
Продали, заробили по сто долярів, ідуть додому. Ідуть значить, і тут один кум побачив коров’яче лайно і каже другому:
– Ромко, а во бачите то лайно?
– Так, бачу..
– Ромко, а якщо Ви з’їсте то лайно, то я Вам свої сто долярів віддам!
Той, подумав, подивився навкруги і каже:
– А давайте!
Взяв Роман, раз-два, тай з’їв то лайно. І мусів Іван віддати своїх сто долярів. Іде Ромко, тай тішиться… Тут бачить Роман, ще одне коров’яче гавно лежить, та й каже до кума:
– Іване, а хочете своїх сто долярів назад,
– Романе, та як не хочу, хочу, – каже той
– А во бачите то лайно, якщо з’їсте вони ваші.
Той, подумав, покрутився, махнув рукою та й з’їв. Ідуть вони далі, і тут Ромко каже до Івана:
– Слухай куме, які ми дурні, продали свиней ще й лайна безплатно наїлися.
Як гарбуз
– Іване, як поживаєш?
– Як гарбуз?
– ?
– Пузо росте, а хвостик сохне.
Іван і Галька вперше лишилися на самоті
Іван і Галька вперше лишилися на самоті, сидять вечором на лавочці, зірочки рахують. І тут Галька каже:
– Іване, я хочу, щоб ти знав, що я на першому побачення не даю!
– Не даєш? Ну то хоч візьми…!
Батько говорить до сина
Батько говорить до сина:
– Іване, я як освідчився твоїй мамі в коханні, то вона настільки була вражена, що з хвилину не могла вимовити слова. І то, сину… була найщасливіша хвилина в моєму житті.
Попросив Іван Царевич
Попросив Іван Царевич у Василини Прекрасної гроші на пиво – не дала… Як була жабою, так жабою і залишилася.
Іване, привіт
– Іване, привіт. По-перше, я переспав з твоєю Оксаною. А по-друге, як тобі по-перше?
– По-перше, я з нею вже рік як не живу, по-друге, у неї сифіліс, а по-третє, як тобі по-друге?
Вернувся Іван зі заробітків до дому
.Вернувся Іван зі заробітків до дому. Відгрохав вілу і закликав друзів на новосілля.
– Ось сауна, ось джакузі, ось мій робочий кабінет – розхвалює Іван свою нову домівку.
– А тепер ходімо я вам свій сад покажу – припрошує Іван гостей
– Ось гінго, то мені з Китаю привезли, а ось пальма з Індії, а там на тому дереві москаль висить – дрібнечка, але приємно…
– Ой куме, та ж він засмердиться скоро – хвилюється одна з гостей.
– Ніц пані Стефцю, ви не переживайте, ми щодня на свіжого міняємо.