Щоб було!

Зібралися шкільні друзі 20 років по тому. Стали розповідати, хто ким став. Маша — лікарем, Петя — інженером, Вітя — програмістом, Оля — бухгалтером… А Вовочка став генералом.

Тут всі загаласували:

– Та ти в житті 2х2 не знав, скільки буде! Як же ти генералом-то став?!

Вовочка як гаркне командним голосом:

– А я і зараз не знаю! — хрясь кулаком по столу. — Але до ранку щоб було!

Скількі буде 2+2

– Іванов!
– Га?
– В дупі нога! Скількі буде 2+2?
– 3!
– Сідай іванов, не бути тобі інженером!
– Сидоров!
– Га?
– В дупі нога! Скільки буде 2+2?
– 5!
– Сідай Сидоpов, не бути тобі інженером!
– Вовочка!
– Га?
– В дупі нога! Скільки буде 2+2?
– 4!
– Молодець Вовочка, бути тобі інженером!
– Любов Іванна!
– Га?
– В дупі нога! Встаньте коли з інженером розмовляєте!