Фрази, за які двадцять років назад можна було легко сісти в дурдом:- Я буду в лісі, але ти мені подзвони…
– В мене вже рука замерзла з тобою розмовляти…
– Я випадково стер “Війну і Мир”…
– Бляха, не можу зайти на пошту…
– Я тобі лист десять хвилин назад відправив, ти отримав?
– Скинь мені фото на мило…
– Я телефон вдома забув…
– Я не можу з тобою говорити, ти весь час пропадаєш…
– Положи мені гроші на трубку…
– Давай подаруємо йому домашній кінотеатр…
– Та там всього то двісті гігабайт…
– Я другу світову за німців пройшов…
– Так ти на телефоні порахуй…
– Перейменуй папку…
– Я качаю ельфа…
– Втикни мені зарядку…
– Івана немає вдома, він в армії. Ви йому подзвоніть.