Зустрілися два куми, та й балакають про життя-буття. Ну і зайшла мова про ладних кобіт:
– Ой, куме, коли я бачу красиву дівчину, я кожний раз думаю, чому мені не на двадцять років більше.
– Більше? Куме, ви, певно, хотіли сказати – менше.
– Ні, саме більше. Тоді мені було б вже все байдуже! Оповіла: Леся Яворська