– Вовочка, а ти в шахи граєш?
– Ображаєш, звичайно, граю! Сідають за дошку, Вовочка тупо дивиться на фігури, потім бере короля і крутить його в руках.
– Це король, — каже перший.
– Я зрозумів. Не розумію тільки — бубни або черви?
– Вовочка, а ти в шахи граєш?
– Ображаєш, звичайно, граю! Сідають за дошку, Вовочка тупо дивиться на фігури, потім бере короля і крутить його в руках.
– Це король, — каже перший.
– Я зрозумів. Не розумію тільки — бубни або черви?
Приходить учитель в студентську аудиторію.Дістає різнокольорові олівці і починає писати ними на дошці.
Пише-пише, і тут з задніх парт лунає голос:
– Вибачте, але блакитним не видно!
Він незворушно обертається:
– А блакитні можуть пересісти на першу парту.
Лектор:
– Ну скільки можна базікати? Вийди замість мене і продовжи!
Студент виходить до дошки:
– Всім дякую, лекція закінчена!
Сучасним школярам, у котрих є інтерактивна дошка, не зрозуміти, як це – піти намочити тряпку і прогуляти 15 хвилин уроку.
Лектор:
– Ну скільки можна базікати? Вийди замість мене і продовжи!
Студент виходить до дошки:
– Всім дякую, лекція закінчена!
Школа. Учитель пише по дошці голубою крейдою. Учні:
– Голубим не видно
Вчитель:
– Голубі можуть сісти поближче.
Професор пише на дошці кольоровими крейдами. Голос з задніх рядів:
– Професор, голубим не видно!
– Голубі можуть пересісти на перший ряд.
– А давайте викличемо стриптизершу?
– Давайте.
– Іванова, до дошки!
– Тому, хто піде першим до дошки, поставлю на бал більше.
– Йду! Ставте мені трійку!