Гуляє дівчинка з собакою, а поряд йде жінка.

Гуляє дівчинка з собакою, а поряд йде жінка.
Жінка запитує: “Дівчинко, а як тебе звати”?
– Роза.
– Яке красиве ім’я, а чому тебе так назвали?
– Коли я народилася, мій тато подарував моїй мамі трояндову олію, а крапелька цієї олії впала мені на лоб.
– Яка красива історія, а як звати твою собачку?
– Хряк
– А чому його так назвали?
– Він свиней їбе.

Наші дні, літо

Наші дні, літо. Тель-Авів, центральна вулиця, середина дня. У переповнений рейсовий автобус заходить дикого виду араб у товстій зимовій куртці. З нагрудної кишені куртки стирчить екранчик, на ньому червоними цифрами: “10”. Араб сідає між двома багатодітними єврейськими родинами, чинно складає руки на колінах і якийсь час
спокійне їде. Євреї в цей час потихеньку розповзаються від нього, як від прокаженого.
Нарешті, одна маленька дівчинка безстрашно підходить до дикого араба і запитує в нього:
“Дядечку, а чому у вас на грудях табличка з числом “10”?”
Обличчя араба опромінюється променистою посмішкою. Він ласкаво тріпає дівчинці волосся, потискує їй руку і зі словами: “Яка ти молодець, я б зовсім забув…” – клацає чимось у кишені. Цифри на екранчику міняються: “9…..8…..7…..”

Маленька дівчинка закінчує

Маленька дівчинка закінчує свою вечірню молитву словами:
– А ще, милий Боженько, пошли трохи одягу тим бідним голим дівчатам в журналі, який читає тато.