Прийшли дід та баба на аеродром. Підходять до льотчика.
Дід каже:
– Синку, ми з бабою стільки років вже живемо, а ні разу не літали. Прокати.
Льотчик відповідає:
– Добре, покатаю. Але за однієї умови. Якщо закричиш від страху – платиш мені 100 баксів, йде?
– Йде – погодився старий.
Злетіли. Льотчик як почав проробляти всякі піруети в повітрі – і мертву петлю, крен на одне крило, різке падіння вниз і все таке – але старий мовчав як риба. Льотчику це набридло, він посадив літак і питає старого:
– Скажи, дід, а був такий момент, коли ти мало не закричав?
– Був.
– Який?
– Коли стара випала…
Митниця
– Твій дідусь не дуже розсердився, коли його перевіряли на митниці?
– Зовсім навпаки. При огляді знайшли його окуляри, які він втратив тиждень тому.
Якийсь журнал
Онук краєм ока побачив, що дід потаємно читає якийсь журнал, тихенько підкрався до нього, глип на те чтиво та й питає:
— Дідусю, а що ти таке розглядаєш?
— Історичний журнал…
— Діду! Та який він історичний?!. Це ж порнографічний журнал!
— Це для тебе, мій хлопчику, він ще порнографічний, а для мене – вже історичний…
Оповів: Любомир Коваль
Симпатична подруга
– Діду, ти сьогодні ввечері вдома чи, може, підеш куди-небудь?- А що?- Так до мене сьогодні дівчина прийде в гості…- Внучок, а у неї немає симпатичної подруги років сімдесяти?
КУХЛИК
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Павло Глазовий
Сидять дід з бабою.
Сидять дід з бабою на лаві, мовчать.
Баба і каже:
— Що ти, діду, все мовчиш, розказав би що-небудь…
— Та що тобі розказувати, ти ж глуха як пень.
— Цікава історія, і що ж з ними сталося потім?
Про даі
Стоять на посту два ДАІшника, нікого нема, і раптом бачать – віз запряжений їде.
Вирішили прикольнутися, зупиняють:
– Пред’явіть ваше посвідчення.
Дід, піднімаючи хвіст коня:
– Подивіться у бардачку…
Дача і діти
Сьогодні з дружиною приїхали забирати дітей з дачі.
Першим до нас назустріч вибіг щасливий, радісний дідусь.
Страхування життя
98-річний дід приходить в страхову компанію і звертається до співробітника:
– Добридень. Я хочу застрахувати своє життя.
Співробітник здивовано запитує:
– Пробачте, я правильно зрозумів, що ви вирішили застрахувати життя?
– Так, синку. Розумієш, я збираюся їхати в Європу разом з батьком.
Ще більш здивований, співробітник запитує:
– Перепрошую за цікавість, а скільки років вашому батькові?
– 129.
– 129??? І що ж ви збираєтеся робити в Європі?
– Їдемо туди на весілля до мого діда.
Приголомшений страховик запитує:
– І скільки ж років тоді вашому дідові?
– Йому вже 154.
– Та добре? Ваш дід в такому-то віці вирішив одружитися?
– Та який там вирішив, батьки його змусили.
Приходить внук до діда
Приходить внук до діда з протягнутим пальцем і каже:
– Діду, я палець якоюсь маззю вимазав, тепер він у мене не згинається, що мені робити?
Дід каже:
– Внучку, я тобі 100 гривень дам, тільки ти принеси мені цю мазь, а я гроші покладу тобі під подушку.
На наступний ранок внук прокидається і бачить під подушкою 500 гривень. Зраділий хлопчина, він біжить до діда і запитує:
– Діду, а чому так багато?
– Внучку, я свої 100 гривень тобі під подушку чесно поклав, а решта бабуля підкинула…