– Галя, нам потрібно розлучитися.

– Галя, нам потрібно розлучитися.
– Чому?
– Пам’ятаєш, ми гуляли, і нам перейшла дорогу чорна кішка?..
– Це все дурні забобони.
– Тоді навіщо ж ти її зловила і з’їла?

Зустрічаються двоє українців

Зустрічаються двоє українців та й один каже до другого.
– Старий, там в Польщі то є справжнє життя, не те що тут. Встаєш ранком – тобі сніданок подають смачнючій в ліжко. Потім секс до полудня. Після полудня обід, шампанське, десерти і секс до вечері. Вечеря – пальці оближеш, а після вечері до пізньої ночі секс скільки душа побажає.
– Нічого собі. Звучить круто. А ти звідки то знаєш, ти був в Польщі?
– Я ні, але моя сестра була.

Сидять у в’язниці

Сидять у в’язниці зоофіл, педофіл, некрофіл і екстремал.
Зоофіл каже: зараз би котика…
Педофіл: маленького…
Некрофіл: мертвого…
Екстремал: мяу

Сидимо ми з кумом на футболі:

Сидимо ми з кумом на футболі:
Всі свистять, ми не свистимо, всі свистять, ми не свистимо, “свиснули”: в мене шубу, в кума шапку.
Ідемо ми з кумом по базарі. Бачимо кума шуба моя шапка:
Дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, “дали”… Мені три, куму два роки тюрми.
Сидимо ми з кумом у тюрмі:
Всіх випускають, нас не випускають, всіх випускають, нас не випускають,
“випустили” на кума ротвеллера, на мене бульдога.
Опинились ми у лікарні:
Всіх виписують, нас не виписують, всіх виписують, нас не виписують,
“виписали”… Мені костелі, куму могилу.
Стоїмо ми на похороні:
Всі стоять, кум лежить, всі стоять, кум лежить, кум встав всі лягли…

Сидять два електрики

Сидять два електрики на стовпі і сперечаються:
– Земля
– Ні, фаза!
Повз йде старенька бабуся. Електрики їй:
– Бабцю, подай провід.
Старенька подала їм провід і пішла далі.
– Я ж казав “земля”, а ти “фаза, фаза”!

Ховає один чоловік свою тещу

Ховає один чоловік свою тещу. Припав до труни, притулився до тещі і так сидить. Підходить до нього кум і каже:
– Ти чого так бідкаєшся?! Тещу ж ховаєш!
– Та просто вчора напився: голова тріщить… а вона така холодна!…

Cтою, курю на балконі.

Cтою, курю на балконі. Попельнички під рукою не було, тому кинув бичок з вікна.
А внизу йшов якийсь маленький хлопчик, років десяти, напевно. І недопалок падає прямо біля його ніг. Він голову
задирає і кричить мені:
– Дядечку, бички з балкона кидати не можна. Це не гарно! І, знаєте, мені так не по собі стало …
Я не полінувався, одягнувся, спустився вниз з сьомого поверху і дав припиздона цьому хлопчику. Ще, блять, вчити мене буде, засранець…