Помирає старий бандерівець. Навколо зібрались усі його родичі, слухають заповіт:— Хлопці, бережіть Путіна!— ?— Ненависть до Путіна — чи не єдине, що так добре об’єднує Україну!
Бандерівці
Івано Франківськ.
У автобус заходять бандерівці з автоматами.
Один з них запитує:
– Котра година?
Тут піднімається негр і каже:
– Опів на п’яту, дядечку.
На що бандерівець йому відповідає:
– Сиди, синку, і так бачу, що не москаль.
Сповідь бандерівця
Помирає старий Бандерівець і кличе до себе священика, щоб висповідатися:
– Хтів би м, святий отче вісповідатися перед тим як вмру…
– То кажіть, чим с-те прогнівили Господа Бога нашого?
– Та, вбив 26 москалів, 24 комуністи, підірвав…
– Зачекайте, ви спочатку висповідайтеся, а про добрі справи пізніше побалакаємо!
Бандерівська криївка
Пізня ніч, українське село, бандерівська криївка.
Стук в двері:
– Тук, тук!
– А хто там!?
– А комсомолець Петро! Степан Бандера тут живе?
– Так! Так! Так! – відповів кулемет Максим…
© Віктор
У стаpого бандеpівця питають
У стаpого бандеpівця питають:
— Діду у тебе патpони є?
— Hема, хлопці.
— Діду, а пістолет є?
— Hема, хлопці.
— А кулемет є?
— От чого нема, того нема!
1946-й рік
1946-й рік піймали москалі бендерівця і проводять профілактику.
– Ось тобі німець, ось тобі москаль. Кого будеш стріляти?
– Та певно що москаля.
Відлупцювали і знов питають.
– Ось тобі німець, ось тобі москаль. Кого будеш стріляти?
– Та певно що москаля.
Знову били тай питають третій раз.
– Кого будеш стріляти?
Партизан питає комісара:
– А ти кого?
Комісар
– Я канешно немца.
Бандерівець каже:
– Ти диви мені знов москаль лишився
Путін знімає слухавку
Дзвінок, Путін знімає слухавку.
– Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова. Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
– Харашо Міша, ето действительно важная новость. А большая у вас армия?
– Ну, зара… Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
– Должен сказать тебе, Миша, что у меня в армие 100 тисяч людей, каторие только ждут маево приказа.
– Холєра, я зара вам віддзвоню.
За якийсь час…
– Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано. До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
– Должен сказать тебе, Миша, что со времени нашего последнего разгавора я увеличил армию до 200 тисяч человек.
– Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
За якийсь час…
– Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
– Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
– Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч в’язнів.
Зловили сина бандерівця
Зловили сина бандерівця, посадили в тюрму. Пише йому мати: “Ой, синку, тебе забрали, то так скрутно стало, сама, стара, а скоро весна, нема кому поля зорати…”
Син відписує: “Мамо, ні в якому разі не копайте поля, там стільки автоматів сховано, кулеметів, “Лимонок”, ще поранитеся!”
Мати знов пише: “Синку, після того як ти написав до нас приїхало стільки міліціянтів, все поле перекопали, нічого не знайшли, такі злі поїхали…”
“Мамо. чим міг. тим допоміг, картоплю вже самі якось садіть.”
Сидить старий бандерівець біля дому
Сидить старий бандерівець біля дому, люльку курить. Тут до нього внук прибігає:
– Діду, діду, а то правда що в тебе автомат на горищі захований?
Дід так спокійно:
– Брешуть люди, внучку, брешуть.
Через деякий час знов прибігає:
– А то правда, діду, що в тебе танк схований у лісі?
– Та брешуть люди, внучку, брешуть…
Ще через деякий час прибігає:
– А то правда, діду, що в тебе атомна бомба в городі зарита.
– От чого нема, того уже нема
Про старого бандерівця
Помирає старий Бандерівець та й кличе до себе сина:
– Сину… сину, я вже старий, вмираю, заклич ми секретаря Компартії району…
– Тату, ви шо здуріли, шо люди подумають?
– Роби що кажу, хай він прийде і прийме мене в члени Компартії…
– Шо?! Як я межи людьми буду ходити?
– Ой сину, сину, як вмру то хоч буду знати, що одним комуністом менше стало!