Якось бабі дід сказав:
– Я голодний , як удав
Хочу їсти, хочу пити.
Щось бодяж, бо буду бити.
Баба зразу очконулась,
Підірвалась, наїбнулась,
Через час несе дідулі
Хавчик прямо у каструлі.
Облизався дідуган,
Лисий, чахлий уїбан.
Відкриває казанок –
В казанкові колобок.
– Що це бабо за хуйня,
Я не поняв ніхрена.
Кругле, з носом і вухами,
З рилом, ротом і баньками.
Баба каже:” Це дідок,
Дуже вкусний колобок.
Хавай, падло, не пизди
І скоріше спать іди”
Тільки дід хотів вкусить,
Чує матом хтось пиздить
– Хулі ти розкрив їбло
Чмо поморщене, хуйло.
Дід усрався з переляку,
Вмить закрив свою ротяку.
Колобок бігом стрибнув
І в ліси десь пиздонув.
Котить лісом круглий хер
Тут виходить дикий звєрь
Ой, пробачте, я збрехав –
Зайчик, йобар, прискакав.
Каже: „Падло ти і чмо,
Кругле, печене дєрьмо
Зараз тебе затопчу,
Потім сяду й подрочу”
Колобок немов здурів,
Каже:”Що ти охуїв?
Косоокий уїбан,
Тупорилий, блядь, баран”
Заєць зразу замовчав,
Яйця в жменю тай помчав.
Покотився в будяки,
Погубивши кізяки.
І попиздив наш кругляк
У центр лісу на п’ятак,
Де тусуються тварини
І нема ніде людини.
Котить, чує – щось ричить,
Лізе, кашляє, пиздить.
Глянув – бєшаний вовчара
Шкірить зуби, от сучара.
Каже:”Йобаний ти в рот,
Хлібобулочний урод.
Щас захапаю тебе
І мене це не єбе”
Колобочок не злякався
Посміхнувся, облизався
І почав грузить вовчару
Тупорилу, бля, сучару.
Каже:” Я тебе зарию,
В гроб положу і закрию.
Поняв, сіра ти собако?
Геть, бо виїбу у сраку”
Вовк, облізлая собака,
Затулив руками сраку
І поплентав десь у ліс,
Сіре падло, дикий біс.
Далі валить колобок.
За ліском десь вже гайок,
У гаю пташки співають
І дерева обсирають.
І почув як незабаром
Потянуло перегаром,
Це здоровий медвежара
Нализався, як сучара.
Каже:” Йди, шарко, сюди
Бо отримаєш пизди.
Хватить, круглий, тормозить –
Мені треба закусить”
– Не пішов би ти у сраку,
Косолапий дебіляка?
Отвічає колобок:
„От’їбись, тупий мішок
В мене настрою немає,
І тебе грузить ломає.
Я вже вовка загрузив.
Хоч, тебе шоб попустив?”
Міша каже:” Я поняв,
Я пішов.” – і уїбав.
– Дуже добре, йди Мишко,
Бо напхну кілків в очко.
Далі котиться наш м’яч,
Із муки солодкий квач.
Бачить: Чухає лиса –
На лобкові волоса.
Колобок розкрив їбало,
Щоб було, то шось би встало.
Він і справді здивувався
І в мурашник уїбався,
А лисиця на весь ліс
Голий бацає стриптиз.
Розбудила увесь ліс
Псів, котів, тхорів і кіз
І повівся колобок,
Очі вивалив, втикнув
І до рижої потнув.
А вона його, дибіла,
Ухопила й замочила.
Об’їбала цю хлібину,
Рижа, хитра, блядь, скотина!Смисл той казочки такий:
Чи старий, чи молодий,
Чи у силі ти мужчина,
Все одно люба дівчина
Може башню задурить