Парубок залицяється до дівчини, а вона йому не дає. Він вже і так, і так, а вона говорить, що рано, що не час. Задовбало це його, ось він і
вирішив: “Все, дзвоню їй останній раз, якщо вона морозитися пошлю її куди подалі.” Дзвонить і говорить:
– Люба, я ось тут хотів запросити тебе на вечерю в будь-який ресторан, а потім заїдемо до мене на чашечку кави. Ти не проти?
А вона йому:
– Ні, що ти, я вже давно чекала твого запрошення.
Ну, заїжджає він до неї, везе її в ресторан. Вона там як замовила! Десять блюд, все таке калорійне, дороге. Він дивиться, як вона їсть і думає: ”
Жери, жери. Я тебе сьогодні так віджарю, плакати будеш.” А сам у неї питає:
– Люба, вибач, звичайно, за нескромне питання, але ти завжди так багато їси?
– Звичайно, коли у мене місячні.
