Ідуть священик і мент, скаржаться один одному на важкі часи. Раптом бачать — двоє люто б’ються. Мент тільки хотів розборонити, як його піп втримав:
– Ще не час, син мій, почекай …
Ті двоє вже вбивають один одного — піп все одно утримує мента. Нарешті, один з них падає замертво.
Священик — міліціонеру:
– Ось тепер пора, сину мій … Йдемо … Один твій, другий мій!
