Збиває мотоцикліст горобця. Совість замучила, повертається. Горобець без тями, але наче живий. Забрав його мотоцикліст додому. Посадив до клітки. Налив води, поклав хліба. Тут у нього дзвонить телефон. Пішов він до іншої кімнати розмовляти. Цим часом горобець приходить до тями. Роззирається навколо. Б’є себе крилом по лобі і кричить: “Клітка, хліб, вода… О, Господи! Я вбив мотоцикліста!”
