Пішли два кума, Іван та Роман, свиней продавати.
Продали, заробили по сто долярів, ідуть додому. Ідуть значить, і тут один кум побачив коров’яче лайно і каже другому:
– Ромко, а во бачите то лайно?
– Так, бачу..
– Ромко, а якщо Ви з’їсте то лайно, то я Вам свої сто долярів віддам!
Той, подумав, подивився навкруги і каже:
– А давайте!
Взяв Роман, раз-два, тай з’їв то лайно. І мусів Іван віддати своїх сто долярів. Іде Ромко, тай тішиться… Тут бачить Роман, ще одне коров’яче гавно лежить, та й каже до кума:
– Іване, а хочете своїх сто долярів назад,
– Романе, та як не хочу, хочу, – каже той
– А во бачите то лайно, якщо з’їсте вони ваші.
Той, подумав, покрутився, махнув рукою та й з’їв. Ідуть вони далі, і тут Ромко каже до Івана:
– Слухай куме, які ми дурні, продали свиней ще й лайна безплатно наїлися.
