Дід у своєї старої запитує:
– Послухай, Одарко, ось вмру я, як ти мене поховаєш? Аж надто ти скупа в мене. А куди гроші-то берегти, у могилу їх не забереш …
– Прямо вже скупа! Поховаю не гірше, ніж олігарха! Костюм замовлю дорогий, в церкві батюшка відспіває, все як у людей буде!
Вирішив дід перевірити бабку. Через тиждень після розмови прикинувся, що помер. Бабка надягає на нього трико, футболку, кеди. Кладе у труну і голосить:
– І на кого ти мене покинув?! Куди ж ти зібрався?!
Дід підвівся, вилазить з труни:
– На футбол … трясця твоїй матері!
