Людина, зайнята дурницями, завжди скаржиться на брак часу.
КУХЛИК
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Павло Глазовий
Якось у театрі
У театрі, як правило, тексти, які можна читати, актори не вчать напам’ять, а просто читають з аркуша.
Не запам’ятав, який це був спектакль, але суть в тому, що по ходу на сцену вбігає гонець і передає королю лист зі словами:
– Ваша Величність, Вам лист!
Король розгортає сувій і…
О, жах, там немає тексту (колеги вирішили пожартувати). Але він був досвідченим артистом і, повертаючи сувій гінцеві, говорить:
– Читай, гонець!
Артист, виконуючий роль гінця, теж був не ликом шитий, повертає листа королю:
– Не грамотний, Ваша Величність!