Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: – Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: – Што? Чєво?
Я не панімаю.
– Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
– Да какой же кулік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
– В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
– У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
– І не знає мови!
Йде москаль по вулиці Львова.
Йде москаль по вулиці Львова. Раптом перед ним падає цегла:
– Вот те рас, – сказав він.
– Ось тобі два, свинота не освічена, – кричав українець, цілившись з даху цеглею.
Потрапили українець, москаль і німець на безлюдний острів.
Потрапили українець, москаль і німець на безлюдний острів.
І ось одного дня до берега прибило бутилку.
Відкривають, а звіти джин вилазить. Бачить їх трьох і каже:
– Так як вас троє то у всіх вас тільки по одному бажанню.
Москаль каже:
– Верни мене додому до Росії.
Москаль зник.
Німець каже:
– Верни мене теж додому і ще мільйон євро дай.
Німець зник.
Українець сидить думає що ж йому забажати:
– Хм.. москаль зник, німець зник що мені робити?.. давай ящик горілки і тих двох придурків назад.
Російський турист
Російський турист ходить із гідом по Львову:
– У вас тут усе таке маленьке, затиснуте. От цей будинок, наприклад, в Москві був би разів у десять більшим.
– Звичайно, це ж психіатрична клініка!
Тільки як годину українець
Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому:
– А в нас в школі всі уроки тепер на українській ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я yкраїнець.
Всі аж очі вилупили … а батько й каже:
– Ну-ну … Значить завтра поїдеш в школу не на машині, а підеш пішки як всі українці роблять!
А дідусь і собі:
– А в школу внучок на сніданок я тобі дам не 1 долар, а 1 гривню!
Мати:
– Ну от зараз ми будем їсти осетринку з крабами, яку дядько з Далекого сходу привіз, а ти будеш їсти картоплю, як українці!
Сидять всі їдять … А мати знову, підморгуює до всіx з усмішкою, та й каже:
– Ну що синочок, як воно, добре бути українцем, а-а-а?
А той так сидить мовчазно, насуплено та й каже:
– Я … я всього тільки як годину українець, а вас москалів вже ненавиджу..
Подих дракона
Китайці придумали Рік Дракона, Стиль Дракона … Москалі вирішили не пасти задніх і першого січня з ранку придумали Подих Дракона.
Дзвінок Путіну
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
– Гальо, пане президенте, то Місько зі Закарпуття! Телефоную, жеби вам повісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
– Хорошо, Міша. Це важлива новина. А велика у вас армія?
– Я, Володько, сусід Стефко і всі, шо ту в карти грали. То нас разом вісім.
– А у мене в армії 100 тисяч людей.
– Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
– Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся відмовити від тої войни.
– Невже? Дуже шкода. А чому це ви передумали?
– Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 100 тисяч плєнних.
Ідуть по пустині українець та москаль.
Ідуть по пустині українець з цілим мішком сала та москаль з мішком золота. Вже довго йдуть, втомились, їсти охота.
– Слухай, українцю, а давай уявимо що ми на базарі – ти продаєш сало а я в тебе куплю.
– Ну давай! Один кілограм за мішок золота.
– Ти що, збожеволів? За якийсь один кілограм сала цілий мішок золота!
– А ти, москалику, піди по базарі пройдись – поторгуйся!
Дзвонить власник Coca-Cola до Медведєва
Дзвонить власник Coca-Cola до Медведєва:
– Чи хочете Ви за 5 мільярдів доларів в рік, змінити прапор Росії на червоний, під колір Coca-Cola?
– Тяжко одразу відповісти, мушу подумати…Медведєв дзвонить до Путіна:
– Володя, коли у нас закінчується контракт з Aquafresh?
Збив гуцул автівкою даішника-москаля.
Збив гуцул автівкою даішника-москаля. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
– Поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.
– Та чо ж не поховаю,синку. Так і домовились.
Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
– Слава Йсу. Дід обертається.
– Слава навіки!
– А шо, діду, закопали того?
– Та закопав..
– Та як закопали, як во він лежит.
– Йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов. В ДАІ б’ють тривогу: – Шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть! І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно, тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає. Приходить на цвинтар, дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі. Підходить до гробаря і каже: – Ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє? Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
– ТА ТИ ЗАРАЗА ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ???!!