Зустрічаються двоє українців

Зустрічаються двоє українців та й один каже до другого.
– Старий, там в Польщі то є справжнє життя, не те що тут. Встаєш ранком – тобі сніданок подають смачнючій в ліжко. Потім секс до полудня. Після полудня обід, шампанське, десерти і секс до вечері. Вечеря – пальці оближеш, а після вечері до пізньої ночі секс скільки душа побажає.
– Нічого собі. Звучить круто. А ти звідки то знаєш, ти був в Польщі?
– Я ні, але моя сестра була.

Сидять у в’язниці

Сидять у в’язниці зоофіл, педофіл, некрофіл і екстремал.
Зоофіл каже: зараз би котика…
Педофіл: маленького…
Некрофіл: мертвого…
Екстремал: мяу

Сидимо ми з кумом на футболі:

Сидимо ми з кумом на футболі:
Всі свистять, ми не свистимо, всі свистять, ми не свистимо, “свиснули”: в мене шубу, в кума шапку.
Ідемо ми з кумом по базарі. Бачимо кума шуба моя шапка:
Дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, “дали”… Мені три, куму два роки тюрми.
Сидимо ми з кумом у тюрмі:
Всіх випускають, нас не випускають, всіх випускають, нас не випускають,
“випустили” на кума ротвеллера, на мене бульдога.
Опинились ми у лікарні:
Всіх виписують, нас не виписують, всіх виписують, нас не виписують,
“виписали”… Мені костелі, куму могилу.
Стоїмо ми на похороні:
Всі стоять, кум лежить, всі стоять, кум лежить, кум встав всі лягли…

Прийшов дід до священика

Прийшов дід до священика на сповідь.
– Святий отець, грішний я!
– І в чому твій гріх, син мій?
– Під час Другої світової війни я ховав у себе в підвалі єврея.
– Hy, це не гріх, а навпаки – свята справа! – заспокоїв його священик.
– Але я змушував його платити мені за постій, – додав дід.
– Так, це, звичайно, не добре, але адже і ти ризикував собою, син мій!
– Дякую вас, святий отець, але в мене ще одне питання.
– Яке?
– Чи повинен я сказати йому, що війна вже закінчилася?

Наші дні, літо

Наші дні, літо. Тель-Авів, центральна вулиця, середина дня. У переповнений рейсовий автобус заходить дикого виду араб у товстій зимовій куртці. З нагрудної кишені куртки стирчить екранчик, на ньому червоними цифрами: “10”. Араб сідає між двома багатодітними єврейськими родинами, чинно складає руки на колінах і якийсь час
спокійне їде. Євреї в цей час потихеньку розповзаються від нього, як від прокаженого.
Нарешті, одна маленька дівчинка безстрашно підходить до дикого араба і запитує в нього:
“Дядечку, а чому у вас на грудях табличка з числом “10”?”
Обличчя араба опромінюється променистою посмішкою. Він ласкаво тріпає дівчинці волосся, потискує їй руку і зі словами: “Яка ти молодець, я б зовсім забув…” – клацає чимось у кишені. Цифри на екранчику міняються: “9…..8…..7…..”

Йде мер міста Коломиї

Йде мер міста Коломиї на роботу та бачить біля ратуші великий мітинг, люди кричать, щось вимагають.
Він їх запитує:
– Що ви хочете, чого тут зібралися ?
– Хочемо щоб у Коломиї поставили пам’ятник Бандері !!!
– Добре, завтра буде.
На слідуючий день зібралося ще більше людей і всі щось кричать та вимагають.
– Чого вам ще треба ?
– Хочемо щоб Бандера був на коні, як Хмельницький !!!
-Добре, завтра все виконаєм.
На слідуючий день аналогічна ситуація.
– Ну чого вам і ще потрібно !?
– Хочемо щоб в одній руці у Бандери була булава, а в іншій – голова москаля!!!
– Ну булаву зробимо, але ж голова буду псуватись.
-НІЧОГО, МИ БУДЕМО КОЖЕН ДЕНЬ МІНЯТИ !!!!!!!!!!!!!

Сидять два електрики

Сидять два електрики на стовпі і сперечаються:
– Земля
– Ні, фаза!
Повз йде старенька бабуся. Електрики їй:
– Бабцю, подай провід.
Старенька подала їм провід і пішла далі.
– Я ж казав “земля”, а ти “фаза, фаза”!

Молодий священик, тільки закінчив навчання

Молодий священик, тільки закінчив навчання, приходить до церкви. Йому піп говорить:
– Іди читай проповідь!
Той йде, боїться, в перший раз таки … Інший піп його пошкодував і говорить:
– Сину мій, сходи за вівтар, остаканься, і сміливо йди читати, все вийде. Ну той сходив, остаканився…  Зранку прокидається – довбешка квадратна, весь перекошений, перегаром несе …
Підходить до попа:
– Святий отець, ну, як я вчора відчитав?
– Ну взагалі-то нічого, але були деякі неточності…
– Ви хоч скажіть які, щоб я не повторювався…
– Ну, гаразд…
По-перше, я сказав остаканитися, а не ографінитися;
По-друге, до вівтаря виходять на двох ногах, а не на четвереньках з криками: «йду вже нах »;
По-третє, рясу в труси не заправляють;
По-четверте, кадилом махають вперед-назад, а не над головою;
По-п’яте, парафіянки НЕ бляді;
По-шосте, Христа розіп’яли євреї, а не менти;
По-сьоме, у священному писанні крім Божої Матері ніякої іншої не згадується;
По-восьме, потрібно говорити не «Пиздец тобі грішник», а «Господь вам все пробачить»;
По-дев’яте, було 12 апостолів, а не хуєва дюжина апездолов;
По-десяте, по закінченню служби треба відпускати з миром, а не посилати на хуй;
По-одинадцятих, молитва закінчується словом «Амінь», а не словами «все пиздец, розходимося»