Почуття гумору - це одна з найважливіших рис, які ми враховуємо у виборі того, з ким жити і в горі, і в радості. Не всі відтінки чорного гумору до душі публіці, але можна з упевненістю сказати, що він мало кого залишає байдужим.
Як стверджував англійський історик мистецтва Горас Уолпол, світ є трагедією для тих, хто відчуває, але для тих, хто думає, він перетворюється на комедію. Часто чуємо, що є речі, сміятися з яких аморально.
Коли шотландський письменник Ієн Бенкс дізнався, що у нього рак жовчного міхура, було вже запізно. За кілька місяців він помер, але перед цим запропонував руку й серце своїй дівчині із притаманним його творчості похмурим комізмом: «Чи зробиш ти мені честь, ставши моєю вдовою?».
Ми часто чуємо, що сміх приносить полегшення тим, хто приречений і страждає. Австрійський психіатр Віктор Франкл, який пережив Голокост і описав свій досвід перебування у концтаборі з точки зору психіатра, називав гумор «зброєю душі в боротьбі за самозбереження», що допомагає людині на якусь мить піднятися над будь-якою ситуацією - хай яка вона нестерпна.
Наукове пояснення чорного гумору
У 2017 році команда дослідників з Віденського медичного університету попросила 156 людей - 76 жінок і 80 чоловіків середнього віку з різним рівнем освіти - оцінити низку цинічних карикатур. Учасників дослідження перевіряли на рівень інтелекту та агресії, а також розпитували про їхній настрій. Результати здивували науковців. Сміх, так само як і сльози, - це захисна реакція на розчарування, виснаження й зневіру. Але сміх кращий тим, що після нього не треба вмиватися, казав американський письменник Курт Воннегут.
Історичний контекст
Впродовж останніх кількох тисячоліть мислителі намагалися з’ясувати, що саме змушує нас сміятися. Досить довго комедія мала погану репутацію. Ще античні філософи говорили про сміх як механізм самозвеличення. Платон був одним із найвпливовіших його критиків, називаючи сміх зловтіхою, яка стає на заваді самоконтролю. Він був переконаний, що через сміх людина стає менш людяною.
У Біблії сміх зображений як прояв ворожості, а глузування могло мати фатальні наслідки. Так було у випадку з пророком Єлисеєм, про якого йдеться у Старому Завіті (Книга Царів: 2:23-25). Коли той прямував до Бет-Ела, назустріч йому бігли 42 хлопці й дражнили голомозим. Єлисей озирнувся й прокляв їх в ім’я Господа. Одразу ж після цього з лісу вийшли дві ведмедиці й помстилися їм за ображеного чоловіка.
Томас Гоббс у трактаті «Левіафан» писав, що сміх виникає через споглядання чужих недоліків і усвідомлення власної переваги - ніби «аплодисменти собі». Інакше кажучи, хто сміється, той має владу. В середньовіччі загальноприйнятим було насміхатися з карликів та горбанів. За вікторіанської епохи - з психічно хворих.
Озираючись у темне й бентежне минуле з висоти свого зручного дивану, ми з упевненістю можемо сказати, що просвітництво та науковий прогрес зробили нас не лише розумнішими, а й милосерднішими.
Шотландський філософ Френсіс Гатченсон критикував теорію самозвеличення. Він зазначав, що добродій, який їде в кареті й бачить понівечених жебраків, почувається у значно ліпшому становищі, але це відчуття навряд чи назвеш втішанням. Ця ситуація, за словами Гатченсона, радше змусить нас плакати, ніж сміятися.
Німецькі філософи Іммануїл Кант та Артур Шопенгауер писали: в усьому, що викликає жвавий сміх, має бути щось абсурдне. Інакше кажучи, ми схильні сміятися, коли наші очікування не справджуються.
Згідно з теорією полегшення, певне наростання напруги притаманне всім жартівливим сценаріям, і сприйняття гумору безпосередньо пов’язане з її зняттям. Фройд використовував цю ідею, щоб пояснити наше захоплення табуйованими темами.
Російський філософ Міхаїл Бахтін писав про сміх як про визвольну силу, яка за середньовіччя допомагала людині звільнитися від власних страхів і була втіленням «правди людей». Він звільняв від містичного страху перед Богом, від страху перед невизначеністю, пов’язаною зі стихіями, а ще слугував торжеством над моральним страхом, який стримував, пригнічував і притуплював розум, - страхом перед авторитетними наказами й заборонами, перед смертю й пеклом - «усім страшнішим за життя».
Соціолог Крісті Девіс приписував жартам важливу роль у становленні демократії, адже для гумору не існує авторитетів. В часи, коли в британському суспільстві панувала нерівність, гумор, особливо у формі карикатур, був атрибутом британської свободи, що стала прообразом американської свободи на противагу континентальному абсолютизму.
Гумор у різних культурах
Так, наприклад, і в культурі чехів, які, як і багато інших народів, протягом століть були під чужинським гнітом, простежується дуже своєрідна здатність глушити біль не так сльозами, як сміхом. Недарма найперекладаніший твір чеської літератури - сатирична комедія «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека про скромного невідомого героя, який «не підпалював храму богині в Ефесі, як це зробив отой дурень Герострат, щоб потрапити до газет та шкільних хрестоматій. А цього вже досить».
Сміх ставить на землю тих, кого підняли на п’єдестал. Він позбавляє ілюзій і завищених очікувань, кажуть чехи. Карел Чапек, автор науково-фантастичної п’єси «R.U.R.», якому ми завдячуємо появою слова робот (з чеськ. robota - тяжка праця), писав, що «гумор - це трюк, з допомогою якого подія піддається зменшенню, ніби ми дивимося на неї крізь перевернуту підзорну трубу».
Пошуки ідеального жарту
У 1970 році у комедійному шоу «Летючий Цирк Монті Пайтона» з’явився скетч про пошуки найсмішнішого жарту. У 1940-х роках чоловік на ім’я Ернест Писака намагається вигадати безпрограшний анекдот, записує його, а потім, перечитавши, помирає від сміху. Жарт виявляється настільки смішним, що вбиває кожного, хто його читає.
У 2001 році професор Вайсмен замислився над пошуком найсмішнішого жарту. Він отримав зелене світло від Британської асоціації просування науки і разом зі своїми колегами з Гертфордширського університету запустив міжнародний проект LaughLab. Спеціально для нього вчені створили сайт, який мав два розділи. В першому кожен міг опублікувати свій улюблений жарт. У другому люди відповідали на кілька простих запитань про себе (стать, вік та національність), а потім оцінювали, наскільки кумедними їм видалися жарти, випадково вибрані з архіву.
Вайсмен після завершення свого проєкту, який тривав п’ять років, визнав, що знайти жарт, який потішить усіх, - справа безнадійна.
Вплив гумору на здоров'я
Водночас 15-річне дослідження норвезьких медиків виявило, що організми людей, які вдаються до гумору, аби вирішити конфлікти та подолати труднощі, тримають під контролем кортизол, який у надлишку послаблює імунну систему. Гумор допомагає впоратися із надмірним стресом та в довгостроковій перспективі - дає тілу сили протистояти інфекціям.
Приклади чорного гумору у віршах
Ось декілька прикладів віршів з чорним гумором:
1. Про наслідки переїдання:
Я на вечерю під вино з'їв капусти два кіло.
Побоюючись діареї, з'їв салат із орхідеї.
Щоб не мучив злий запор, з'їв китайська помідор.
Щоб не дошкуляли гази, з'їв я ананас і зрази.
Щоб був глибокий сон, з'їв болгарський патисон.
Покурив і спатоньки зібрався.
Ліг, заснув і обісрався.
У чому мораль?
2. Про чесність у торгівлі:
Стара баба на базарі помідорами торгує.
Етикетка на корзині покупців всіх інформує
Про ціну, ще й не маленьку, та куди там до ціни...
Про походження тих ягід, що з Чорнобиля вони!
Зупинився один хлопець раптом й висунув язик,
Бо відвертості такої зустрічати він не звик.
- Що ж ви бабцю то утнули, написали щось пусте...
Жодного так помідора ви в житті не продасте!
Посміхнулась бабця хитро - продала вже сорок кіл!
3. Про небезпеку нічних прогулянок:
Не ходіть самі, дівчата, темними ночами,
Щоб така ж лиха пригода не сталася й з вами.
Дівка красна-розпрекрасна в клубі загулялась
І додому серед ночі цвинтарем верталась.
В найтемнішім закапелку, у кінці алеї,
Хлопець темний, здоровенний підійшов до неї.
Мовчки взяв її за руку, показав доріжку:
Тут канава, перестрибуй! Ось сюди став ніжку.
Вивів дівку за ворота. Ну, бувай щаслива!
А мені назад вертатись треба, чорнобрива.
Дівка стала та й питає, дзвонячи зубами:
І не страшно вам гуляти тут, поміж гробами?
Чорний гумор, як і будь-який інший, може бути різним. Важливо пам'ятати про почуття інших і не переходити межі, за якими сміх перетворюється на образу.
| Аспект | Опис |
|---|---|
| Визначення | Гумор, що стосується табуйованих тем (смерть, хвороби, насильство) |
| Психологічна функція | Захисний механізм, зняття напруги, подолання страху |
| Соціальна роль | Критика влади, висміювання суспільних проблем |
| Культурні особливості | Різне сприйняття в різних культурах (наприклад, чеський гумор) |
| Вплив на здоров'я | Зменшення рівня кортизолу, підтримка імунної системи |