Війна в Україні змінила багато аспектів життя, але гумор залишився важливою частиною національної ідентичності. Українці використовують гумор як зброю проти ворога, спосіб психологічної розрядки та підтримки бойового духу. Ця стаття досліджує сучасний український гумор, його форми та приклади, зокрема меми, стендап та жарти, які стали популярними під час війни.

Графіті на вулицях Львова

Гумор як зброя

Знищувати ворога гумором - не винахід України. Колись цю зброю використовували США і СРСР під час Другої світової війни. Нова війна в Європі знову змусила згадати про важливість "гумористичної зброї" і її візуальну силу. Українці доволі швидко до неї призвичаїлись і опанували головний елемент сучасного інтернет-фолькльору - меми. Зазвичай це картинка з короткою фразою чи простим малюнком, яка висміює подію чи персонажа, використовуючи відомі і поширені символи. Такий гумор доволі жорсткий або навіть "чорний".

Історичні паралелі

У кіно висміювати противника почав Чарлі Чаплін. Його "Великий диктатор" вийшов восени 1940 року, тобто більше ніж за рік до вступу США в Другу світову. Американський комік у своїй картині створив впізнавану пародію на Гітлера. Його персонаж Аденоід Хінкель - диктатор, що мріє захопити сусідню країну і знищити всіх євреїв. Він постійно потрапляє в кумедні ситуації, а в фіналі диктатором замість нього випадково стає подібний єврей-перукар. Фільм викликав фурор як у Америці, так і у Європі, що до того часу вже відчула на собі загарбницькі плани Гітлера. "Великий диктатор" отримав п'ять нагород "Оскар" і став класикою кіно.

Чарлі Чаплін у фільмі "Великий диктатор"

Висміювання противника стало розповсюдженим прийомом під час Другої світової війни. Крім того, що це принижувало ворога і підіймало бойовий дух військ, це також використовували в освітніх цілях, наприклад, для навчання навичкам поводження зі зброєю. В Британії запустили спеціально Німецьку службу ВВС, яка щотижня випускала в ефір сатиричні радіопередачі. В них начебто від імені молодого німецького офіцера чи берлінської домогосподарки висміювались абсурд життя в нацистській Німеччині і персонально Адольфа Гітлера.

Мемотворчість під час війни

Період повномасштабного вторгнення спричинив справжній прорив української мемотворчості. Війна сформувала специфічний гумор, що народжується зі спільного болю, - він гострий, злободенний і близький кожному з нас. Меми відображають реальні події та реальних людей - настільки насиченою стала дійсність. Зрештою, меми часів війни - не лише про сміх. Вони втілюють ідеї опору, життєстійкості та сміливості у протистоянні обставинам. Іронічний та суперечливий, гумор українців став яскравою рисою національної ідентичності.

До прикладу, після початку вторгнення в українському сегменті фейсбуку і телеграму почали ширитися меми про знищення російської техніки, зокрема, крейсера "Москва", приховування РФ втрат серед військових і крадіжок ними побутової техніки. Героями українського інтернет-епосу стали безпілотники Байрактар і ракетні комплекси Джавелін, а фраза прикордонників "Русский корабль иди нах..", сказана загарбникам на острові Зміїний, взагалі стала народною.

Меми про затонулий російський крейсер "Москва"

Перевага такого гумору в його доступності. Будь-який користувач в інтернеті, що має почуття гумору і елементарні навички володіння фотошопом, може за пару хвилин зробити вдалий мем. А потім з почуттям виконаного обов'язку і з задоволенням спостерігати, як його творчість набирає лайки і шери від аудиторії.

Дехто зміг запустити цей процес в промислових масштабах. Наприклад, рівненський діджей і музикант Micik Gonibez, він же Михайло Юрчук, створив фейсбук-спільноту Goni Memes, де майже щоденно з'являються нові меми про російських військових. Багато картинок також про "бавовну" або ж "хлопок" (на російському телебаченні замість слова "вибух" вживають слово "хлопок") в обстріляному Бєлгороді та про дует російського і білоруського президентів.

Емоційний флешбек

"В мене є вища художня освіта, але меми - це не про малювання, а про емоції, - пояснює ВВС News Україна Михайло Юрчук. - Ці картинки мають викликати у людей певний емоційний флешбек". Він пригадує, що починав цим займатись для себе, щоб відобразити власну реакцію на якусь суспільну подію. Згодом на фейсбук-сторінку почали тисячами підписуватись люди, яким був до вподоби такий жорсткий гумор автора.

В українців, каже Михайло, все завжди було добре з політичним гумором, а зараз він просто переформатувався у військовий. "Гумор і сміх - це психологічна розрядка. Тобто поржав і далі своє робиш. Ну, крім того, це, звичайно, приниження ворога. Страх перед ним зменшується, коли з нього смієшся", - зазначає гуморист.

Стендап в бомбосховищі

Стендап коміки в бомбосховищах під час війни

Першовідкривач такого екстремального стендапу - Фелікс Редька, худий невисокий хлопець в круглих окулярах, який жартує над війною, російськими військовими і над своїм батьком, що в цей час воює з ворогом. Саме ця тема найбільше заходить публіці, каже він.

"Глядачі найкраще реагують, коли їм зі сцени розказують щось особисте і унікальне. А мені начебто б і мало бути важко про це розповідати, але я пояснюю це собі таким чином, що так влаштований комедійний погляд на світ. Тобто ти всі свої труднощі сприймаєш з гумором. Це, мабуть, захисна реакція психіки - сміятися з важких питань", - вказує Фелікс.

За словами Фелікса, батько, що підписав контракт з ЗСУ і служить на фронті, схвально сприймає гумористичні виступи сина, а от мама - не дуже. Вона хвилювалась, що російські військові можуть з YouTube-концерту сина дізнатись, що вона - дружина військового офіцера. Фелікс сприймає цю ситуацію філософськи: "Мабуть, в цьому і є українська душа, що ми не можемо просто мовчати, коли хочемо щось сказати. Мені в той момент хотілось, як коміку, все розказати, що я думаю".

За півтора місяця його стендап набрав на YouTube більше 500 тисяч переглядів, що є дуже високим результатом для вітчизняних гумористів. Вслід за Феліксом Редькою вони теж почали активно виступати в бомбосховищах і фактично зробили це фішкою українського сучасного стендапу.

Майже ніхто з російських коміків не висловив публічного засудження російської агресії проти України. Деякі, наприклад, популярний комік Нурлан Сабуров, намагалися пояснити своє мовчання страхом за свою родину в РФ, але зробили тільки гірше. "У нас утворився вакуум гумористичний, його заповнили наші коміки. Так би мовити, відбулось імпортозаміщення", - пояснює Редька.

Складна тема

Після початку війни все змінилося, каже Антон Тимошенко. Перші тижні стендапер взагалі не розумів, чи є сенс продовжувати займатись цим. Тимошенко викладав окремі жарти в своїх соцмережах і лише, коли побачив схвальні відгуки підписників, то зрозумів, що запит на гумор під час війни у суспільства є.

Водночас, зазначає Антон, він вирішив не "хайпувати" саме на цій темі, а частину коштів від квитків відправляти на допомогу ЗСУ. Власне, стендап англійською він записав, щоб вийти на іноземну аудиторію і закликати її надсилати донати на українську армію.

Антон Тимошенко каже, що з початку війни не бачив сенсу виступати зі стендапом

Комік визнає, що сильно редагує свій матеріал перед виходом на сцену. Особливо це стосується жартів про українських військових. За необачний жарт на цю тему нещодавно довелося публічно вибачатись українському стендаперу Олегу Грюндіку. Він пожартував під час концерту, що багатомільйонні виплати за загиблих військових ЗСУ їх родини зможуть витратити лише на книги, кінотеатри і спортзали. Це натяк на подібні обмеження при виплатах за вакцинацію від коронавірусу.

Антон Тимошенко каже, що жарт його колеги і справді недоречний, його не треба було казати зі сцени. Сам він намагається такий контент фільтрувати.

"Мій внутрішній редактор це відфільтровує. Якщо в мене є якийсь жарт про наших військових, а особливо про наше ТрО (тероборону, - Ред.), яка сидить в Тернополі і просить 100 штук тепловізорів, то я про це публічно не жартую. Я розумію, що це росіяни можуть використати в інформаційній війні", - пояснює Тимошенко.

Відповідно, стендапер намагається не ризикувати і, як він сам каже, працювати більше по "антиросійській темі", тобто висміювати недолугість громадян РФ. Жарти про ворога завжди викликають сміх аудиторії. "Коли ти смієшся з ворога, це набагато краще ніж боятись його", - резюмує він.

Роль гумору у підтримці волонтерського руху

Гумор здатен не лише захистити нашу психіку, а й принести конкретну користь. Про це свідчить, зокрема, онлайн-феномен NAFO (North Atlantic Fella Organization). Меми із собакою шіба-іну, що з'явилися у 2022 році, були покликані боротися з російською пропагандою та дезінформацією. Утім, NAFO - не просто колекція смішних картинок. Це ціла віртуальна спільнота, яка активно збирає гроші для української армії. Ще у 2023-му NAFO змогли передати нашим військовим майже 173 тис.

Українці, які гуртом збирають на "Байрактари" й супутники, перевернули уявлення світу про волонтерство. Величезні збори часто закриваються малими сумами, які надсилає велика кількість людей - так народилася аксіома-мем, що "не існує малого донату". Важливу роль у створенні культури волонтерства для ЗСУ відіграв військовий аналітик, учасник війни й голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

Приклади мемів воєнного часу

У таблиці нижче наведено декілька прикладів мемів, які стали популярними в Україні під час війни:

Мем	Опис
"Русскій воєнний корабль, іді нах.."	Відповідь українських прикордонників на пропозицію здатися на острові Зміїний.
Керамічний півник з Бородянки	Символ стійкості українського народу після руйнувань.
"Байрактари" та "Джавеліни"	Зброя, яка стала символом ефективного опору російським окупантам.
Карта Лукашенка	Ситуація на перемовинах з Путіним, що висміює уявний напад України.
"Вова, їб*ш їх бл*ть"	Фраза керівника "Агрофірми П'ятихатська" у зверненні до президента України.