Святвечір - це вечір перед Різдвом, коли українці за традицією збираються родинами на спільну вечерю. Ця вечеря є особливою, саме до неї готують 12 традиційних страв, кожна з яких має своє значення. Традиційно ми всі пам’ятаємо, що на святу вечерю на Різдво на столі має бути меню з 12 пісних страв.
Чому на цю вечерю готують саме 12 страв? Етнографи припускають, що це може бути пов'язано з 12 місяцями. Віряни трактують число 12 як згадку про учнів Ісуса Христа.
Хоча звичною кількістю страв є 12, українці часом готували й менше страв. На столі могло бути 7, 9 чи 12 частувань. Число 12 обумовлене кількістю апостолів і місяців в році. Число 7 завжди було сакральним, а 9 - певне проміжне між ними значення, найбільша цифра, поєднання трьох трійок. Можливо, ніякої символіки в числа 7 і 9 не вкладали, а страв готували менше через регіональні особливості чи в залежності від достатку й можливостей. Наразі розуміння, що страв може бути не 12, а 7 досить приємне.
Позаяк вечеря перед Різдвом припадає на останній день посту, перелік того, що можна їсти на Святвечір, дещо обмежений. У цей день заборонено м'ясо, яйця та молочні продукти, але можна їсти рибу. На традиційному пісному столі не повинно бути страв із молочними продуктами, яйцями та м’ясом.
Але обов'язковими вважаються: кутя, узвар, борщ, вареники та випічка. Що ж приготувати? Чіткого переліку страв - немає.
Переддень Різдва вважається найстрогішим у плані посту. Впродовж дня не дозволяється їсти взагалі нічого. За християнськими традиціями їсти дозволено лише малим дітям, годуючим матерям, військовим і людям, котрі не можуть утримуватися від їжі через нюанси зі здоров’ям.
Тоді з настанням вечора господар вносить в хату перший обжинковий сніп - дідух як символ вдалого вражаю та віншує родину, вітаючи усіх зі святом. Почесне місце дідуха на покутті, під образами. Туди ж ставлять і горщик з кутею, глечик з узваром, три калачі та свічку.
По закінченню вечері їжу зі столу не збирають, а залишають разом із ложкою для душ померлих родичів, які, згідно з повір’ям, в цей особливий день також можуть завітати на гостину. Цей звичай є знаком пошани до предків і віри в те, що вони залишаються духовною частиною родини.
Традиційно вважається, що страви мають бути пісними і їх має бути 12, але їхні назви та складники дещо відрізняються у залежності від регіону України.
Розглянемо 12 найпоширеніших традиційних страв, які можна приготувати до Святвечора.
1. Кутя

Кутя - головна різдвяна страва, нею розпочинають трапезу. Кутя - найголовніша страва, що має бути на столі у Святий вечір. Вона символізує добробут, єдність родини та пам’ять про предків, тому саме з неї традиційно починають святу вечерю.
Традиційно кутю готують з пшениці та додають до неї мед, горіхи й родзинки. Зерно для наших пращурів було символом вічного життя, багатства, достатку. Мед означав Боже слово, чистоту, християнську віру. Також до куті обов’язково додавали мак.
Традиційно вона була пшенична, оскільки пшениця вважалася знаком життя та достатку, але ви можете експериментувати з сучасними рецептами, використовуючи рис, булгур чи перловку. Кутю готують по-різному не лише у кожному регіоні, але й у кожній родині. Також додають узвар, шоколад, курагу чи халву. Кутя може бути рідкою або густою залежно від регіону. Подекуди кутю готують з рису.
Коли кожен член сім’ї спробує всі 12 страв на Святий вечір, кутю ставили на столі на всю ніч. Вірили, що прийдуть душі покійних пращурів, щоб її скуштувати.
Інгредієнти:
- Пшениця для куті - 100 г
- Мак - 100 г
- Цукор - 50 г
- Родзинки - 100 г
- Горіхи волоські - 100 г
- Мед - 2 ст л
Приготування:
- Пшеницю залити на ніч холодною водою. Вранці змінити воду, варити на малому вогні 40 хвилин. Відцідити, промити під холодною проточною водою, щоб видалити зайву клейковину. Перекласти в макітру чи глибоку миску.
- Мак запарити окропом, залишити на 10 хв. Відцідити зайву воду, перетерти в блендері або макітрі разом з цукром. Маса має трохи побіліти.
- Родзинки залити гарячою водою на 10 хв, обсушити. Горіхи посікти ножем.
- Вимішати пшеницю, мак, горіхи, родзинки, додати мед. Можна додати декілька ложок узвару або теплої кип'яченої води, щоби кутя набула потрібної вам консистенції.
- Подавати в макітрі, глиняному полумиску або будь-якій іншій глибокій тарілці.
2. Узвар

Узвар - традиційний солодкий напій із сухофруктів. Він символізує народження, нове життя, а саме - народження Ісуса Христа. Чиста джерельна вода для приготування узвару була символом очищення тіла та душі.
З давніх-давен узвар символізував хороше життя, оскільки сухі і свіжі фрукти, які використовують у приготуванні узвару, означали родючість, а мед - солодке життя. Узвар, або компот із сушинини, обов'язково має бути на українському різдвяному столі. Він символізує очищення тіла та душі.
Інгредієнти:
- Сушені яблука - 200 г
- Сушені груші - 100 г
- Чорнослив - 100 г
- Вода - 3 л
- Мед або цукор - 200 г
- Сушені ягоди шипшини або родзинки (по 100 г) - за бажанням
- Цедра або долька лимона чи апельсина
Приготування:
- Усі інгредієнти для узвару помістити у велику каструлю.
- Поставити на мінімальний вогонь.
- Довести до кипіння, варити ще 10 хвилин після закипання.
- За бажанням перед подачею додати цедру кружальце лимона чи апельсина.
3. Пісний червоний борщ
Обов'язково на Святвечір готують пісний червоний борщ. До нього додають лише овочі та заздалегідь заквашений квас з буряка. Саме тому страва виходить насиченою та має темно-червоний колір.
Інгредієнти:
- Буряк
- Солодкий перець
- Цибулина
- Квашена капуста з розсолом
Приготування:
- Приготуйте бульйон на буряку. Для цього буряк розріжте навпіл, залийте водою і варіть 40 хвилин до готовності.
- Для засмажки половину солодкого перцю і другу половину цибулини наріжте кубиком і припустіть на пательні з 1 столовою ложкою соняшникової олії протягом 3-5 хвилин.
- Дістаньте з бульйону буряк, дайте йому трохи охолонути та наріжте довільними шматочками.
- Коли всі овочі будуть готові, додайте в борщ 200 грамів квашеної капусти з розсолом. Проваріть 3 хвилини та скуштуйте.
- Готовий борщ можна залишити на 20 хвилин, щоб він настоявся.
4. Пісні вареники

Пісні вареники на Святвечір - символ достатку. В якості начинки можете використати картоплю або капусту. За бажанням, подавайте вареники з грибною підливою.
Інгредієнти:
- Борошно
- Вишня
- Манна крупа
Приготування:
- Для приготування тіста у миску насипають борошно.
- В очищену вишню треба додати манну крупу. Манка вбере в себе зайвий вишневий сік, при цьому вареники залишаться соковитими, але сік не буде випливати, коли ви будете розкушувати вареник.
- Начинку накладають на тісто, і починають заліплювати з країв.
- У кипʼяток вкиньте вареники.
5. Голубці
Назва цієї страви вже вказує на її символічність. Голуб - символ Божої любові та Святого Духа.
6. Вінегрет
Улюблений багатьма зимовий овочевий салат - смачний, корисний та яскравий. Готується він із простих рослин, які дарує земля. Традиційно до його складу входять нарізані кубиками запечені або відварені картопля, морква та буряк, подрібнена цибуля і, на вибір господині, відварена квасоля, горох або квашена капуста. Заправляють салат духмяною соняшниковою олією.
7. Квасоля тушкована з томатною пастою
Інгредієнти:
- Квасоля
- Томатна паста
- Морква
Приготування:
- Додайте готову квасолю, томатну пасту, 50 мл води, паприку, сіль і перець за смаком.
8. Риба
Риба у ранньому християнстві - це символ Христа. Грецька абревіатура ІХТІОС - ім'я Ісуса - читається як "риба", і саме брати-рибалки стали першими учнями Ісуса. Також рибу дозволено вживати в окремі дні посту. Рибу можна запекти у фользі або обсмажити шматочками на пательні.
9. Відварна картопля з лимоном та спеціями
Інгредієнти:
- Картопля
- Лимон
- Коріандр
- Орегано
Приготування:
- Покладіть очищену і нарізану навпіл картоплю в киплячу солону воду і варіть 10-12 хвилин.
- У розігріте масло викладіть картоплю і часточки лимона, посипте зверху коріандром, орегано, а також сіллю і перцем.
10. Тушена капуста
На різдвяному столі капуста символізує єднання навколо однієї основи.
11. Хліб
Хліб - символізує "переродження": зерно кидають у землю, воно «помирає», але дає плоди, тим самим «воскресаючи».
12. Пампушки

Серед наших предків уявити 12 страв на Святий вечір без пампушок було неможливо. Вони вважалися символом святих, які увірували в Ісуса Христа і отримали вічне життя на небі. Простий же народ бачив в пампушці символ щастя, достатку та радості, які шукає кожен в різдвяні свята. Вони можуть бути начинені маком або ж не мати начинки зовсім.
Інгредієнти:
- Борошно - 400 г
- Вода - 150 мл
- Олія - 4 ст. л.
- Дріжджі - 30 г
- Цукор - 1 ч.л.
Приготування:
- До води додати олію, цукор, сіль та перемішати.
- Поставити на вогонь, щоб суміш закипіла.
- Після закипання зняти з вогню і охолодити до тепленького стану. Добавити дріжджі.
- Коли дріжджі почнуть давати піну, додавати борошно. Замісити легке тісто.
- Коли тісто підросло, його потрібно розкачати товщиною близько 2 сантиметри.
- У пательню потрібно налити олії та нагріти її. Олії має бути стільки, щоб пампухи в ній плавали.
Окрім перелічених страв, на Святвечір часто готують грибну юшку з вушками, тушковану капусту з грибами, та інші пісні страви.
| Страва | Символіка |
|---|---|
| Кутя | Вічне життя, достаток, єднання з предками |
| Узвар | Очищення тіла та душі, нове життя |
| Вареники | Достаток та добробут |
| Голубці | Божа любов та Святий Дух |
| Борщ | Життя та невинно пролита кров |
| Капуста тушкована | Єдність родини |
| Картопля | Основний продукт, зв'язок з землею |
| Риба | Символ християнства, щастя та миру |
| Гриби | Багатство природи, плодовитість |
| Квасоля | Достаток |
| Пампушки | Радість, достаток та солодке життя |
| Хліб | Переродження, воскресіння |
До кожної страви чи інгредієнту можна знайти прихований сакральний зміст, та головне у Святвечір - це єднання родини на порозі Різдва. І може на вашому столі й не бути абсолютно всіх пісних різдвяних страв, та головне, щоб у душі був мир та злагода!