Незабаром всі християни святкуватимуть Великдень. Це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя. Цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися і почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя.
Великдень, Пасха чи Воскресіння Христове - чимало назв, але кожна із них означає одне - найдавніше та найбільше християнське свято. Великдень вважається одним із найважливіших свят для вірян, адже у цей день воскрес Ісус Христос. Тож і вітання сьогодні напряму пов'язане з цією подією - "Христос Воскрес!". Цей звичай також поєднується з поцілунком, а вітання можна почути ще 40 днів аж до Вознесіння.
Історія Великодня
Пасха - це споконвічне свято не лише для християн. У Старому Завіті згадується про Песах - торжество на честь виходу ізраїльтян з єгипетського полону. Цікаво, що як Великдень, так і Песах мають одне і те ж символічне значення - звільнення від рабства та здобуття свободи. Святкування Великодня у християнстві походить із 1 століття нашої ери. Напередодні свята Песах іудеї схопили Ісуса Христа, Сина Божого, та розіп’яли його (у той час, коли було прийнято приносити жертву у храмі). Він помер, але воскрес на третій день і таким чином став Агнцем Божим.
Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята Песах, яке святкували юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. У Старому Заповіті Пасха стала символом звільнення єврейського народу від єгипетського рабства. За Новим Заповітом Пасха, або Великдень, настає після Воскресіння Христового.
Дата Великодня визначається шляхом розрахунку, відомого як computus. Великдень святкується в першу неділю після повного місяця, що настає не раніше дня умовного весняного рівнодення 21 березня. Щоб вирішити цю проблему, Нікейський собор постановив визначати дату Воскресіння Христового на першу неділю після першого повного весняного місяця.
Хто знає, чому Великдень щороку святкується в різні дні? У 1-му столітті нашої ери воскресіння Христа святкували кожного тижня, але у 2-му вже почалися суперечки на цей рахунок. Тому відбувся Нікейський собор, на якому постановили, що Великдень святкуватиметься після 21 березня в неділю після повного місяця. А оскільки це явище відбувається завжди в різний час, то і дата святкування різниться. Тому, щоби визначити дату святкування Великодня, спочатку визначають, коли місяць вперше буде повним після весняного рівнодення. Однак, християни користуються двома різними календарями. Православні та греко-католики слідують юліанському календарю. Католики віддають перевагу грегоріанському, згідно з яким весна розпочинаєтсья раніше на 13 днів.
Традиції та Звичаї Великодня
Святкування Великодня з часом обросло новими звичаями та традиціями. Крім привітання, Пасхальних богослужінь чи гаївок (великодні пісні) до наших днів дійшло чимало традицій, напряму пов’язаних із святкуванням Воскресіння Христового. В силу часу, обставин та інших культурних змін, вони постійно коригувалися, допоки не трансформувалися у ті Великодні традиції, які ми знаємо тепер. До прикладу, важливого значення християни надають останньому тижню перед святом, який зветься страсним. У цей час прийнято дотримуватися найстрогішого посту.
У цей час стається чимало цікавого. Більшість християн йдуть до церкви на нічне богослужіння. Наші предки цієї ночі розпалювали вогнище біля церкви та всю ніч слідкували, щоби воно не згасло. Всі решта, хоч і залишались вдома, теж намагались не спати. У великодню ніч будь-хто міг випробувати свою вдачу. Предки вважали, якщо взяти червоне яйце і піти з ним на пошуки прихованих скарбів, то неодмінно їх знайдеш. Яйце, нагріваючись у руці, вказує на потрібну місцину.
Щороку наші господиньки готують паску, яка є чи не найголовнішим атрибутом у святковому кошику. Однак у кожної країни є свій аналог святкового хліба. Найстаріший святковий кекс, котрий зберігся до наших днів, був приготовлений ще у 1821 році Вільямом Скіннером. Цікаво, що за стільки часу він навіть не запліснявів і досі пахне як свіжий. На ньому все ще видно зображення хреста. А якщо звернутись до древніх традицій, шматком освяченої паски українці годували птахів, котрі сідали на вікно.
Традиція розмальовувати писанки є практично у всіх народів. Яйце завжди символізувало нове життя. Але неодмінно стається так, що старе повинне дати місце новому. Слов’яни катали писанки по землі для родючості та зберігали впродовж року, щоби захистити домівку від різних негараздів. Існує багато легенд про появу звичаю фарбувати яйця. Одні пов’язують його з імператором Марком Аврелієм. Курка, що належала його матері, знесла яйце, всіяне червоними крапками, що означало народження майбутнього правителя. Інші вважають, що після смерті Христа іудеї зібрались на бенкет, на якому серед інших страв була засмажена курка та зварені яйця. Один з присутніх заявив у ході розмови, що Ісус воскресне через три дні, на що господар відповів: “Якщо курка на столі оживе, а яйця почервоніють”. Хтось більше схиляється до версії, що все набагато простіше: колись (як і тепер) впродовж посту не можна було вживати багато продуктів, серед яких були і яйця. Однак, найбільш розповсюдженою є розповідь про те, як Марія Магдалина прийшла до Тиверія і подарувала йому за тодішнім звичаєм яйце. Коли вона розповідала йому про воскресіння Христа, той не повірив: “Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним”.
До речі, найбільша писанка знаходиться в канадському містечку Вегревілль: 8 м завдовжки, 5 м завширшки, а важить це чудо близько 2 тонн. Не дивуйтесь, вона така важка, тому що збудована з уламків літаків (хоч як не дивно це звучить). Подібно до флюгера, вона повертається за вітром, а видно її в радіусі кількох кілометрів.
За святковим сніданком споконвіків збиралася уся сім’я, щоби триматися разом і наступного року. У цей час свати ходили один до одного. А ще кажуть, якщо у четвер великоднього тижня викинути з будинку весь мотлох, то впродовж року у домі буде чисто.
Після святкового сніданку наші пращури влаштовували гучне гуляння з іграми, гойдалками та хороводами. Подекуди вони могли затягнутись на кілька тижнів. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. Наприклад, у Болгарії люди виготовляють багато різних глиняних горщиків із хорошими побажаннями та скидають їх з верхніх поверхів будинків на знак перемоги над злом. А кожен бажаючий може взяти собі кусник цього горщика додому на щастя. У Фінляндії у цей день також святкують прихід весни. Напередодні свята фіни садять в горщики жито або траву. Для шведів великоднім символом є не яйце, а саме курча. Тому тамтешні жителі прикрашають ними свої домівки.
Ви, мабуть, чули, що великодні яйця називають то крашанками, то писанками. То як правильно? І чи є між ними якась різниця? Насправді є. Річ у тім, що писанки - це ті яйця, які розписують вручну різноманітними узорами за допомогою бджолиного воску.
У Великдень не прийнято ходити на цвинтар - це свято перемоги життя над смертю. З цієї ж причини на Великодньому тижні не звершуються панахиди.
- Христосування - це обмін поцілунками, який супроводжується проголошенням традиційного великоднього вітання: «Христос воскрес!» - «Воістину воскрес!».
- Миро - це спеціальна суміш на основі оливкової олії та кількох десятків інших речовин, яку використовують в Таїнстві миропомазання.
Традиції Великодня в Україні
Культура українського народу розвивалася на протязі багатьох тисячоліть, формуючись під впливом історичних, політичних, духовних чинників. Сьогодні український народ - володар неоціненного скарбу, який сповнений величезною кількістю народних пісень, звичаїв, обрядів, свят, що з’явилися ще у «дитинстві» нашого народу і продовжують існувати в наші дні. Унікальністю української культури є синкретизм язичницьких і християнських вірувань, тобто мирне поєднання двох способів буття, світогляду, вірувань, що тепер називають теорією двовір’я. З огляду на це народний календар являє собою переплетення дохристиянських традицій та офіційного православного культу. Безпосередньо свято Великодня відзначалось відповідно до астрономічного положення Сонця - під час весняного рівнодення, коли день ставав довшим за ніч.
Згідно з гуцульською легендою, яка втілює переплетіння давніх вірувань і християнських традицій, після свого Воскресіння Христос переміг диявола й закував його 12 залізними ланцюгами у підземеллі під Голгофою, за 12 залізними дверми, котрі замкнено на 12 залізних замків. Але нечистий іще має силу, день і ніч він рветься на волю, розгриз уже 11 залізних замків і злизав 11 залізних дверей. Ще мить - і впаде остання, дванадцята перепона. Вирветься тоді диявол на білий світ, і настане світові кінець. Але саме в цю мить дзвонять у церкві дзвони, люди вітаються словами «Христос воскрес!» і обдаровують один одного писанками. Тоді враз поновлюються всі окови на нечистому, всі двері й замки.
У таблиці нижче наведено дати святкування Великодня в Україні за останні роки:
| Рік | Дата |
|---|---|
| 2021 | 2 травня |
| 2024 | 5 травня |
| 2023 | 16 квітня |
Великдень, Пасха, Воскресіння Христове - це урочисте свято подолання смерті, зла. Воно відбувається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Ось такі-от великодні цікавинки.