Тев'є-молочник - один із найяскравіших образів однойменного твору Шолом-Алейхема. Він був одним із найулюбленіших героїв і самого автора. У Тев’є уособлено образ усього єврейського народу, який, попри всі злигодні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвих сил. Тев'є весь час працює, він фізично й морально здоровий, життєлюбний.
Повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю.
Розглянемо детальніше образ Тев'є та його роль у творі.
Характеристика образу Тев'є-молочника
Тев’є - напрочуд цілісна особистість. Він простакуватий і шляхетний, розуміє людей і тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і ніколи не грішить проти совісті. Тев’є звик «у поті чола свого» добувати хліб, і саме труд зміцнив його дух, допоміг не схилитися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Гумор Тев’є - це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності єврейського народу.
Тев’є працьовитий, комунікабельний, глибоко віруюча людина, любить з будь-якого приводу цитувати Святе Письмо, філософ, має почуття гумору, мудрий, вміє прощати, щиро вболіває за долю своїх дітей. Герой дещо консервативний, дотримується традицій минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди.
Риси характеру Тев'є:
- Чесний
- Порядний
- Мудрий
- Гуманіст
- Кмітливий і хитрий
Тев'є - батько сімох дочок, у кожної з них своя доля. Вони покидали гніздо Тев'є, і це лишало болісні карби на його серці. Тев'є тяжко переживає і смерть дружини. Письменник підкреслює почуття людської гідності у Тев'є, описує його чесну працю, мудрість, вміння вирішувати різні проблеми. З українськими селянами Тев'є жив у мирі, часто приходив на допомогу, давав мудрі поради.
В його монологах каскади цитат з єврейських священних писань, але він перефразовує їх своєю життєвою, а не книжною мудрістю, по-своєму їх коментує. Наводить він і чимало єврейських і українських прислів'їв та приказок. Він дає поради донькам, але й доньки вчать його. Тев'є простакуватий, але водночас шляхетний, добре розуміє людей, цінує красу природи, ніколи не йде проти совісті, порядний, мудрий, працьовитий, дбає про родину і любить її, веселий, ніколи не втрачає надії.
Цитатна характеристика Тев’є
Цитати з твору допомагають краще зрозуміти характер та світогляд Тев'є-молочника:
- «Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»
- «Суєта суєт» - не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були».
- «Гроші, братику, треба… заробити кривавим потом, мозолі натерти!»
- «Розум і каяття - ці дві речі завжди приходять занадто пізно».
- «Головне - людина, тобто щоб людина була людиною».
- «Дурниці… їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців».
- «Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами?»
В його монологах каскади цитат з єврейських священних писань, але він перефразовує їх своєю життєвою, а не книжною мудрістю, по-своєму їх коментує. Наводить він і чимало єврейських і українських прислів'їв та приказок. Він дає поради донькам, але й доньки вчать його.
Проблематика твору «Тев’є-молочар»
Філософські проблеми, які письменник вирішує у творі не являються вселенськими. Але вони розкривають цілий світ мудрості через звичайні побутові теми:
- Мир і злагода у великій сім’ї.
- Як вдало видати заміж дочок.
- Як побільше заробити грошей, від яких залежить існування родини.
Морально-етичні проблеми:
- Уявлення про хороше й погане, правильне й неправильне, добро і зло.
- Ставлення до далеких родичів і до всіх євреїв як до близьких, до рідних; вияв гостинності; прощення провин та ін.
Психологічні проблеми:
- Ставлення до інших, до різних подій і неприємностей, до дотримання іншими норм поведінки.
- Вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах; хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає; ставить йому «незручні запитання».
Тев’є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують; думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м’ясника; з розумінням ставиться до вибору дочок.
Основні теми та проблеми, порушені у творі:
| Проблема | Опис |
|---|---|
| Життя і смерті | Роздуми про швидкоплинність життя та неминучість смерті. |
| Віри | Віра в Бога, її роль у житті людини, сумніви та випробування віри. |
| Сенс буття | Пошук сенсу життя, призначення людини. |
| Щастя | Що таке щастя, чи залежить воно від багатства. |
| Багатство й бідність | Соціальна нерівність, життя бідних людей. |
| Національність | Проблема національної ідентичності, ставлення до інших народів. |
Життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межі осідлості». Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі.
Старша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Вольфом, одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Інша дочка Тев’є - Годл закохується в революціонера Перчика і вирушає разом з ним на заслання у Сибір. Хава, порушивши заповіти батьків, виходить заміж за неєврея, писаря Федька, та приймає християнство. За традиційними юдейськими уявленнями, така дочка вважалася померлою і за нею мали справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і не єврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і інших, то чому вони мають бути отакі роз’єднані, чому повинні ненавидіти один одного?..»
Дочка Шпринця, закохавшись у багатого, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Трагічно складається і доля сумирної Бейлки, яка виходить заміж за нелюбого багатія, аби забезпечити батькові старість.